ЯК СФОРМУВАТИ МІСЦЕВИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ З БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: 5 ОСНОВНИХ КРОКІВ
Безбар’єрність — це створення умов, за яких кожна людина має рівні можливості для участі в суспільному житті, користування послугами та просторами громади.
Місцевий план заходів з безбар’єрності має ґрунтуватися на реальних потребах жителів, відповідати Стратегії розвитку громади та Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.
Як правильно сформувати такий план? Розповідаємо про 5 основних кроків.
КРОК 1. ВИЗНАЧИТИ ПОТРЕБИ ЖИТЕЛІВ
Перед формуванням плану важливо провести консультації з громадськістю за шістьма напрямами безбар’єрності:
фізичним;
інформаційним;
цифровим;
суспільно-громадянським;
освітнім;
економічним.
До обговорень варто залучити людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, маломобільні групи населення, людей старшого віку, жінок, батьків із дітьми до 7 років, представників національних меншин та інших жителів громади.
Результат — перелік бар’єрів, з якими люди стикаються у повсякденному житті та під час отримання послуг.
КРОК 2. ПЕРЕТВОРИТИ ПРОБЛЕМИ НА КОНКРЕТНІ ЗАХОДИ
Виявлені проблеми необхідно перетворити на чіткі завдання та практичні рішення за принципом:
Потреба → бар’єр → завдання → захід → результат.
Кожен захід має бути спрямований на вирішення конкретної проблеми та створення відчутних змін для жителів громади.
КРОК 3. СФОРМУВАТИ ПЛАН, ВИЗНАЧИТИ ВІДПОВІДАЛЬНИХ І ФІНАНСУВАННЯ
План має охоплювати всі шість напрямів безбар’єрності та передбачати як системні заходи, так і практичні рішення.
Системні заходи:
регулярний моніторинг безбар’єрності публічних послуг;
співпраця з бізнесом;
навчання фахівців.
Практичні рішення:
облаштування безбар’єрних вулиць;
ремонт та адаптація приміщень;
надання грантів на розвиток підприємництва людям з інвалідністю.
Для кожного заходу необхідно визначити відповідальних виконавців, строки реалізації, очікувані результати та джерела фінансування.
Фінансування може здійснюватися не лише з місцевого бюджету, а й за рахунок державних коштів, міжнародних організацій, донорських програм, партнерів, бізнесу та інших джерел, не заборонених законодавством.
Рекомендований період планування — два роки. Це дає змогу регулярно оцінювати результати, оновлювати заходи та планувати необхідні ресурси.
КРОК 4. ОБГОВОРИТИ ПЛАН НА МІСЦЕВІЙ РАДІ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
Підготовлений проєкт плану необхідно винести на розгляд Місцевої ради безбар’єрності.
Під час обговорення важливо перевірити:
чи враховані потреби жителів;
чи охоплені всі шість напрямів безбар’єрності;
чи є заходи реалістичними;
чи передбачені необхідні ресурси для їх реалізації.
Спільне обговорення допомагає узгодити пріоритети та зробити план дієвим.
КРОК 5. ЗАТВЕРДИТИ ПЛАН І ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЙОГО ВИКОНАННЯ
Після обговорення на Місцевій раді безбар’єрності план затверджується відповідним актом — рішенням або розпорядженням.
Відповідальні виконавці забезпечують реалізацію заходів та відстежують результати їх виконання.
Після завершення дворічного періоду заходи, які не вдалося реалізувати, але які залишаються актуальними, доцільно включити до плану на наступні роки.
Місцевий план заходів з безбар’єрності — це практичний інструмент, який допомагає перетворити потреби людей на конкретні рішення, забезпечити їх необхідними ресурсами та послідовно усувати бар’єри в громаді.
Разом створюємо громаду, у якій кожен має рівні можливості!
