Корнинська громада

Рівненська область, Рівненський район

ЩО КРАЩЕ: ДОГОВІР ДАРУВАННЯ ЧИ ЗАПОВІТ

Дата: 24.06.2020 14:24
Кількість переглядів: 265

Українським законодавством передбачено декілька способів переходу права власності. Серед них, можна виокремити: договір купівлі-продажу, дарування, довічного утримання, міни, в порядку спадкування, інше.

Проте, коли справа стосується переходу права власності близькій особі, найбільш актуальними є договір дарування та в порядку спадкування (заповіт). Виникає логічне запитання: краще подарувати чи заповісти?

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач є вільним у виборі спадкоємців, маючи можливість без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.

Договір дарування – це правочин, за яким дарувальник дарує іншій особі – обдаровуваному – майно (дарунок) безоплатно, і обдаровуваний набуває  право власності на нього безпосередньо після вчинення угоди та її державної реєстрації.

Варто наголосити на принципових відмінностях між договором дарування та заповітом, оскільки це абсолютно різні види правочинів.

         І найперша відмітність це момент переходу правана майно. У випадку з даруванням обдарований стає власником та може розпоряджатися майном на власний розсуд відразу після укладання договору дарування та прийняття обдарованим подарунка. Ризик дарувальника полягає в тому, що після укладення договору дарування, він залишається жити вже не в своєму будинку.

Що ж до заповіту, то – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а отже і перехід права власності відбувається лише після завершення процедури спадкування майна, кінцевим етапом якої є видача нотаріусом після закінчення 6 місяців з моменту смерті спадкодавця Свідоцтва про право на спадщину.

Звертаю особливу увагу, законом встановлено чіткий 6-ти місячний строк для прийняття спадщини. Якщо протягом цього терміну особа визначена у заповіті не звернеться до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вона втрачає право на її прийняття. Тобто, перехід права власності  за наявності заповіту є тривалішим.

Щодо змісту заповіту, то нотаріус при посвідченні заповіту перевіряє чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства. Звісно, у законодавстві діє принцип свободи заповіту, проте, рекомендую зважати на поради фахівця та не виражати власну волю у заповіті таким чином, щоб сам зміст волевиявлення заповідача щодо способу розподілу спадщини між спадкоємцями  суперечив вимогам законодавства.

До прикладу, практичні проблеми в процесі спадкування виникають, коли у заповіті зазначають не частки житлового будинку, а окремі кімнати, в той час як сам житловий будинок є цілісним об’єктом не рухомого майна та не поділеним на частки.

         Інша відмінність полягає у тому, що у випадку укладення договору дарування інші члени сім’ї та родичі вже не можуть претендувати на дане майно, в той час, навіть за наявності заповіту де вказана конкретна особа, закон захищає права осіб які мають право на обов’язкову частку майна у спадщині, до яких належать неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова (вдівець) та батьки спадкодавця. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Обов'язкова частка у спадщині складає половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

         Вартість.

При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та послуги консультаційно-технічного характеру нотаріуса.

За нотаріальне посвідчення договору дарування доведеться сплатити державне мито в розмірі 1% суми договору (тобто вартості квартири), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гривень).

При складанні заповіту необхідно сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення заповіту у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 0,85 коп., а за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцеві доведеться заплатити 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Крім того, як при посвідченні договору дарування, так і при посвідченні заповіту необхідно сплатити послуги нотаріуса. Ціна на такі послуги встановлюється кожною нотаріальною конторою самостійно але не може бути нижчою державних цін.

Крім того, дарувальнику необхідно проводити оцінку об’єкта нерухомості, що передається в якості подарунка обдаровуваному.

Згідно з нормами Податкового кодексу України оподаткування доходу, зокрема майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини. Таким чином, за отримане майно у спадок чи в подарунок необхідно заплатити податок, при чому за різними ставками.

Прийняття в дар нерухомого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя і дітей), обкладається податком за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для осіб з інвалідністю I групи, осіб які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей з інвалідністю.

         Чи укладати договір дарування чи заповідати нерухомість – вирішує кожен сам, зваживши всі ризики і нюанси викладених вище правочинів.

         Пам’ятайте, що у разі виникнення будь-яких запитань ви можете розраховувати на безоплатну правову допомогу.

         Звертаємо увагу, що даний лист не є нормативно-правовим актом, а має лише інформаційний/рекомендаційний характер, не встановлює правових норм. Дане роз'яснення буде актуальним до моменту набрання чинності нових нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

Додаткові запитання за номерами телефонів: (03656) 8-40-05, 098-905-58-11, з понеділка по п’ятницю з 9.00 год. до 18.00 год., оскільки на період запровадження карантину з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19 в Україні прийом громадян здійснюється в телефонному режимі або шляхом надсилання звернення на електронну адресу: rivnenske@legalaid.rv.ua.

Також повідомляємо, що Ви маєте можливість отримати правову консультацію, звернувшись до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за безкоштовним телефоном 0 800 213 103, або інформаційно-довідкової системи консультацій за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь