Соціальний захист населення

Структура соціального захисту в Україні :

• Державний соціальний захист;
• Недержавне соціальне забезпечення.

Державний соціальний захист складається з:

• загальної системи соціального захисту (загальнообов'язкове соціальне страхування та державна соціальна допомога),
• спеціального соціального захисту (така форма соціального захисту, яка передбачає спеціальні умови його здійснення)
• додаткового соціального захисту (передбачений законодавством для таких категорій населення, як діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, ветерани війни, ветерани праці …)

Система соціального захисту населення в Україні включає:

• пенсії,
• допомога по безробіттю,
• допомога при народженні дитини,
• програма допомогою сім'ям з дітьми,
• державні програми дотацій і житлових субсидій,
• допомога на поховання,
• державна система охорони здоров'я,
• державна система освіти,
• соціальний захист осіб, постраждалих від аварії на ЧАЕС.  

Методи впливу держави на розвиток системи соціального захисту:

• правове забезпечення соціального захисту населення, прийняття відповідних законодавчих та нормативних актів;
• прямі державні витрати із бюджетів різних рівній на фінансування соціальної сфери;
• соціальні субсидії;
• створення мережі центрів служб зайнятості та бірж праці;
• державні програми з вирішення конкретних соціальних проблем;
• державний вплив на ціни та ціноутворення;
• обов'язкове соціальне страхування;
• пенсійне забезпечення;
• соціальне партнерство.

Основними завданнями соціального захисту в Україні є:

• забезпечення мінімального рівня заробітної плати, її індексації згідно з прожитковим мінімумом, встановленим Верховною Радою України;
• задоволення належного рівня охорони здоров'я та освітньо-культурних потреб задля всебічного розвитку особистості;
• захист купівельної спроможності малозабезпечених громадян;
• вирівнювання рівнів життя окремих категорій населення тощо.