Корнинська сільська рада
Рівненський район Рівненська область
ОФІЦІЙНИЙ САЙТ
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Стратегія розвитку громади

КОРНИНСЬКА СІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

 

 

Фото без опису

 

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

КОРНИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОРНИН 2025

 

 

ВСТУП

 

Стратегія розвитку Корнинської сільської територіальної громади є документом стратегічного планування місцевого рівня, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку.

Стратегія розвитку територіальної громади покликана об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін – місцевих мешканців, бізнесових структур, влади, громадських активістів – задля забезпечення місцевого економічного та соціального поступу через використання стратегічних переваг громади.

Стратегія розвиткуКорнинської сільської територіальної громади на період до 2027 року (далі – Стратегія) розроблена відповідно до законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про стратегічну екологічну оцінку», а також з врахуванням методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 № 265.

Стратегія узгоджується з стратегічними і оперативними цілями стратегічних документів державного та регіонального рівня: Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 № 695) та Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року (затверджено рішенням сесії Рівненської обласної ради від 13.03.2021 № 1618).

Для організації процесу стратегічного планування і розроблення Стратегії розвитку Корнинської сільської територіальної громади розпорядженням сільського голови від 01.04.2024 № 60 було затверджено Положення про Робочу групу з розробки Стратегії розвитку Корнинської сільської територіальної громади та затвердження складу робочої групи під керівництвом сільського голови Горбатюка–Василейка Романа Олексійовича.

До процесу формування бачення і визначення пріоритетів розвитку громади були долучені представники органів місцевого самоврядування та регіональної влади, бізнес спільноти, освітяни, медики, представники громадянського суспільства.

Аналіз соціального–економічного стану Корнинської сільської територіальної громади та проблем її розвитку, SWOT – аналіз, визначення сценаріїв розвитку громади, формування дерева стратегічних та оперативних цілей, завдань було здійснено спільними зусиллями робочої групи.

Процес розробки та впровадження Стратегії – публічний. З цією метою через офіційний веб–сайт та офіційні сторінки Корнинської сільської ради в соціальних мережах було повідомлено про початок роботи над проектом Стратегії, визначено строки і форми подання пропозицій до нього від зацікавлених сторін, проведено відкриті розширені засідання Робочої групи з розробки/актуалізації Стратегії, оприлюднено на офіційному веб–сайті сільської ради проект Стратегії та Плану заходів з її реалізації, організовано їх громадське обговорення.

Відтак Стратегія розвитку Корнинської сільської територіальної громади на період до 2027 року є документом, що враховує спільні інтереси та бачення поступального розвитку громади, та зорієнтований на забезпечення економічного розвитку громади і покращення рівня життя її мешканців.

 

 

 

 

Розділ 1. Аналітична частина

1.1. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ

У перше Корнин згадує акт 1470 року, де сказано, що Ванько Скердеєвич продає свій маєток «на имя Корнино». Вісім років опісля Ванько Чжусич ділить з братаничем Олехном дідизну й серед іншого «Корнино». Акт 1606 року веде мову про «корненского подданого» на призвище Струк, який за звільнення від кари вчиненого злочину дає хабар 30 коп литовських грошей панові Кгешівському. Тоді ж в «Корнино» згорів двір. Картографічні матеріали 1618–1777 років називають село «Корнино» і лише зрідка – Корнин.

Церкву Святого Миколи тут збудували десь напередодні 1771року. Чеські поселенці молились у каплиці сільського училища, а також у костелі Квасилова.

В околиці нашого Корнина виявлено кургани: 13 на вигоні, 35 коло могилок (кладовища). Вони мають волинський тип поховань. Знають тут урочища: Волока «орне поле площею 24га», Глинища – «культивований грунт з глиняним кар’єром», Довге – «продовгувата нива», Селища – «пасовисько на місці старовинного поселення», Грудки – «середболітні підвищення – луги», Попівгорбок – «висота на маєтності священника», Поперечна – «нива, поперечна до інших», Помірки – «лан поміряних на частини ділянок», Грабарка – «річечка, луг при колишньому водяному млині з грабаркою – копаною греблею», Куток – «найстаріша дільниця», на виру – «куток в урочищі Вир».

Поблизу села Загорощі виявлено поселення доби бронзи, на його околицях та між селами Корнином та Колоденкою – городище та 4 курганні могильники часів Київської Русі.

Архітектурна пам’ятка

Фото без опису

Рис.1.1. Дзвіниця та церква Святого Миколая, XVII ст.

Загороща (рік заснування 1595 рік)

Дещо на схід міста Здолбунова над правим берегом річки Усті кількома смугами простяглось по висотах село Загороща. Теперішні старожили пам’ятають його як таке, що мало двадцять дворів, сто мешканців, згадують перекази про загорощанську оселю.

Перші документовані вісті про Загорощу маємо з 1595 року. У деталізованих картах 1769 – 1772 роки поселення числиться під назвою Загоровщизна, а в книзі Миколи Теодоровича 1889 року – «деревня прихода (Новомильського ) Загорощина». З кінця ХІХ ст. утверджується назва Загороща, лише зрідка трапляються наймення – Загороще, Загорощ, Загоровщина.

До Загорощі відносять немало іменованих місць: Кампа – «міжрічковий островок», Лепеха – «заливний луг з заростями лопуху», Плави – «сінокіс над річкою в оточені заливних боліт», Залужжя – «випас за урочищем Луг», Береги – «над річкова полоса лугів, сінокосів», Загорода – «смуга заростів, трав за дворовими городами», Руки – «орні грунти з колишніми наділами розміром руки, що мала 20 десятин землі», Піскова гора – «місце, це брали пісок», До Яндури – «поля у напрямку маєтності Яндури», Глинище – «глиняний кар’єр, на шлях – поле, ліс».

Легенда про походження назви села Загороща. За народними переказами ми знаємо, що в селі, де зараз луг Кемпа, у далекі часи височів пологий горб, а за ним красувався калиновий гай, названий мандрівником, який тут осів, словом «роща». Коли питали про це місце, казали: «Його хата там, де за горою роща». А згодом від цих слів «за горою роща» утворилась назва розбудованої тут оселі Загороща.

 

Історія cела Колоденка  (рік заснування 1470 рік)

Село належить до давніх поселень нашого краю. Очевидно, поселення людей існували на цій території ще в доісторичні часи. Неподалік від Колоденки археологами виявлено кілька курганів доби княжої Русі, а також поховання доби козацьких воєн.

Село Колоденка згадується в 1470 році, коли Ванько з Кордеєвичів, Джусин з Квасилова продає за 1000 кіп чеських грошей князю Семенові Вагилевичеві Збаразькому свої дідичні маєтності, а серед них і село Колодне, Басів Кут, Мережанку, Корнин, Славне, Боково, Ростово.

В 1606 році згадується Колоденка, як село Колодноє Луцького повіту, як маєток пана Холмського Ванька Кордеєвича з Квасилова.

В історії село Колоденка зазнало драматичної долі, як і інші давні поселення нашого краю. Не раз його спустошували татари у ХV–ХVІ століттях.

У 1648 року тут проходило козацьке військо Богдана Хмельницького.

За книгою Миколи Теодоровича 1889 року Колоденка мала 94 садиб, 745 жителів, 7 римо–католиків». У церкві Григорія Переможця (збудована в 1788 році прихожанами) зберігалися цінні стародруки, копії метричних книг з 1790року. Нині церква є найдавнішою архітектурною пам’яткою села. Наприкінці ХХс. Колоденка нараховувала 835 дворів, 2957 жителів.

За царської Росії довгий час в селі не було школи. Панувала неписемність У 1870 році була створена церковно–приходська школа. Школа знаходилась в хаті жителькі Завацької. Одна група учнів нараховувала 20 чоловік. Вчителем був Антип.

Земство виділило гроші на будівництво земської сільської школи. ЇЇ будівництво почалося 1897 році, а закінчилось в 1898–му. В школі навчалось три класи по 5–6 учнів в кожному. На той час навчання проводилось польською мовою.

Школа відновила свою роботу в лютому 1944. В 1967 році навчалося вже 350 дітей. Було добудовано 4 класні кімнати та спортивний зал.   У 80–90 роках було здійснено переобладнання навчальних кабінетів.

7 червня 2015 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон звершив чин заснування нового храму Свято–Георгіївської парафії у Колоденці.

Відомі люди:

  • Микола Сидорович Грицюта український  літературознавець –  народився 08 травня 1925 року в селі Колоденка.
  • Тарасюк Олег Анатолійович («Тарас») – солдат Збройних сил України, командир Рівненської розвідгрупи Добровольчого корпусу «Правого Сектору». Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

Легенда про походження назви села Колоденка

Бричук Марко, який проживав у нашому селі 94 роки і відійшов у небуття, стверджував, що існувало «дно» – долина, а на ній озерце, на яке ходили відпочивали односельці. Люди приходили відпочивати «на дно», недалеко пасли коней. Озерце живили декілька десятків джерел. Як відомо, дно – найнижче місце в багатьох предметах домашнього вжитку. Отже, село виникло «коло дна». Тому назва у нього така: Колодно, Колодноє, Колоденка.

 

Фото без опису

Рис.1.2. Храм Святого Георгія (1788р) у с.Колоденка.

 

Історія села Тайкури (рік заснування 1570 рік )

Село Тайкури розташоване зовсім поруч з обласним центром Рівне. Від окружної дороги навколо обласного центру, всього 8 кілометрів.  Вказівник «Тайкури», що зустріне Вас на в’їзді до села відразу підказує, що минуле в цього населеного пункту досить солідне.

Хоча на вказівнику й зазначена дата «1614 рік», насправді це не дата заснування села, а дата отримання Тайкурами від короля польського Сигизмунда ІІІ магдебурдії й відповідних міських дивідендів – можливість проведення двох ярмарків на рік, самоврядування та певних митних привілей, а також право (або зобов’язання) звести й утримувати мурований замок замість вже існуючої дерев’яної фортеці. В тому ж, 1614 році, Тайкури отримують міський герб та печатку на яких зображений Святи Юрій. Святий цей з’явився на міському гербі, як покровитель тодішнього власника міста – Юрія Вишневецького.

Перша письмова згадка про Тайкури датується 1570 роком. Тоді село належало Кірдеям-Тайкурським. В 1583 році власником стає Іван Чаплин-Шпановський, а затім його донька Федора (Теодора) виходить заміж за Юрія Вишневецького й як придане Тайкури переходять до цього могутнього і на той час руського православного роду. Саме за Вишневецьких Тайкури отримують надійний захист у вигляді потужного мурованого замку. З 1614 року містечко отримало магдебурзьке право, після чого його населення помітно збільшилося й пожвавилося ремісниче життя.

Колись це була регулярна в плані фортеця з кутовими баштами з’єднаними потужними стінами. В’їзд замикав підйомний міст перекинутий через глибокий рів. Зараз залишились лише фрагменти стін, частина однієї з башт (мала колись висоту в 30 метрів), засипаний осадний колодязь та порослі чагарниками частину валу й рову.

На початку XVIII ст. після Вишневецьких Тайкури переходять до Поплавських (Попловським, Поплавським). Часи володіння нових власників позначились на архітектурній спадщині Тайкур зведенням в 1710 році ще однієї реєстрової архітектурної пам’ятки – костела Святого Лаврентія. 

Все той же Пепловський, в 1731 році зводить муровану православну церкву Покрови Богородиці (при церкві діяла церковно–приходська школа з 1876року). Цей п’ятибанний, хрестоподібний в плані храм належав місцевій греко-католицькій громаді, яка через 150 років надбудувала в його північній частині дзвіницю.

Луцький історик та краєзнавець Володимир Рожко пише, що в Покровській церкві зберігся старий іконостас, а неподалік храму можна віднайти «давні кам’яні хрести ХІV–ХVІІ ст., невеликі за розмірами, з прямокутними й куполоподібними раменами, деякі з них видні з-під землі лише своїми верхніми кінцями». 

На той час місто Тайкури вже перетворились на звичайнісіньке село, а замок після пожежі 1825 року стояв закинутий і поступово перетворювався на руїну. Довершили руйнування фортеці місцеві іудеї, яким граф Іллінський дозволив розбирати її на будівельний матеріал.

Проживало в Тайкурах під кінець ХІХ століття 678 чоловік, 241 римо–католицького обряду, 70 євреїв, 20 лютеранів. Функціонував лісопильний завод.

В двадцятому ж столітті через Тайкури прокотилось декілька воєн, рани від яких також загоювали замковим камінням.

 

Легенда про походження назви села Тайкури

За легендою, Тайкури з польського «Тайни гури» («Тайні гори»), бо тут в ущелинах горбів при завалах дерев ховались від татар околишні люди, кажучи: «Ідем від лиха в тайни гури». З часом цю місцевість стали називати Тайгури, а при розбудові осади – Тайкури.

 

Історія села Порозове (рік заснування 1783 рік)

На північний захід від Тайкур обабіч автотраси на Колоденку серед рівнинних полів примістилося сільце (колись – «деревня») Порозове, яке наприкінці ХХ ст нарахувало 87 дворів, 245 мешканців.

У записах «Порозово» – придорожній хутірець – виринає з кінця ХVIIIcт. Акт 1783 року вміщає скаргу на тайкурських дозорців, які «в Порозове» грабували корчму. Роком пізніше датується пожежа, внаслідок якої до тла вигоріло «Порозовское селение».

1806 році згадується «двор порозовского лесника». Починаючи з 1870 року, «Порозово» часто фігурує в актах як місце, де осідають німецькі колоністи. Вони корчують ліси, обробляють землю, засновують фабрику паркету та інші дрібні промисли: столярний, будівельний, цегляний, дьогтярний.

У Порозові куток на схід від автошляху іменують Америка, бо тут, мовляв жили багаті, а в протилежному боці, де осіли бідні, Абіссінія. Низину озерцями, джерелами в напрямку села Корнина називали Гапчиною долиною, а висотне місце до дорозі на М’ятин – Кацапчині гори. В урочищі Долина було озерце– місце обрядових ритуалів колоністів. Насип, де прокладали залізничну дорогу, іменують Вал, а місце за селом – Коло вітряка. В іншому боці є Лиса гора, Савковий горб, М’ятинщина. 

 

Легенда про походження назви села Порозове.

Назва Порозове – словом пороз наші предки «обзивали» некастрованих кабанів, биків, баранів. У переносному значені це могла бути символізація нероби, бурмила, бабія, франта. Народного осмислення Порозового не виявлено. Але натяк існує. Тут мовляв, в околиці села, залягав колись густий ліс, де серед інших звірів масово гарцювали дикі кабани. Може, тоді їх називали порозами, звідки й Порозове.

                                                     

 

 

1.2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ГРОМАДИ

Корнинська сільська рада утворена 07 травня 2018 року шляхом об'єднання Корнинської та Тайкурської сільських рад Рівненського району. Громада розташована в південній частині Рівненської області. З заходу Корнинська сільська рада межує зі Здолбунівською та Рівненською міськими радами, з півночі – з Рівненською міською та Білокриницькою сільською радами, зі сходу – з Бугринською сільською радою, з півдня – з Здолбунівською міською радою. З північно-західної сторони громада межує з землями м. Рівне.

Фото без опису

Рис. 1.3. Розташування Корнинської ТГ у Рівненській області

 

Площа Корнинської сільської ради становить 66,0135 км2.

До складу Корнинської сільської ради входять п’ять населених пунктів: с. Корнин, с. Колоденка, с. Загороща, с. Тайкури, с. Порозове (табл. 1.2). Село Корнин є адміністративним центром громади, розміщене на відстані 8 км від м. Рівне.

Таблиця 1.1. Населені пункти Корнинської СТГ та їх характеристики

Назва населеного пункту

Площа населеного пункту, га

Відстань до адміністративного центру громади, км

Відстань до м. Рівне, км

Корнин

446,6

0

8

Колоденка

859,995

6

7

Загороща

226,7

5

13

Порозове

210,465

7

11

Тайкури

350,3

10

14

 

Фото без опису

Рис. 1.4. Картосхема Корнинської сільської територіальної громади

 

Населення громади на початок 2023 року становило 8818 мешканців (1,41 % населення Рівненського району,0,77 % населення Рівненської області).

 

Таблиця 1.2. Характеристики Корнинської СТГ

Регіон

Площа, км2

Площа громади у % до загальної площі району/області

Населення, осіб

Населення громади у % до населення

району/ області

Густота населення (осіб/км²)

Корнинська громада

66,0135

0,92/0,33

8818

1,41/0,77

133,6

Рівненський район

7214,4

35,98

625543

54,8

86,7

Рівненська область

20051,0

1141784

56,9

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. ПРИРОДНО–РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Ландшафтні особливості рельєфу, характеристика ґрунтів та гідрологія, корисні копалини, кліматичні умови

Кліматичні умови

Клімат території характеризується помірно теплий і вологий. Зима м’яка, літо тепле з достатньою кількістю опадів.

Середня річна температура повітря становить 7оС. Максимальна температура повітря влітку досягає + 37оС, а мінімальна в найхолодніші зими –34 оС і становить амплітуду коливань 71 оС.

Такі різкі зміни в температурах бувають рідко, але вони вказують на можливість вимерзання озимих взимку та підгорання зернових і технічних культур під час літньої спеки.

  Кількість опадів для даної місцевості характеризується значним коливанням.

Атмосферних опадів на території даного району випадає достатньо. Середньорічна їх кількість 600 мм, з відхиленням до 400 мм найменш і до 700 мм найбільш. Найбільша кількість опадів припадає на теплу пору року, коли переважають вітри західного напрямку, а найменша на зимовий період.

Посухи та суховії бувають рідко.

Тривалість періоду з середньодобовою температурою понад 10 оС тут в середньому дорівнює 166 днів, сума температур за цей період становить 2480 о, а сума опадів 360-370 мм.

Весняні приморозки у повітрі припиняються в третій декаді квітня, перші осінні приморозки починаються в першій декаді жовтня, а інколи наприкінці вересня. В окремі роки відхилення від середніх дат останнього весняного та першого осіннього приморозків у бік запізнення або прискорення досягають 10–30 днів.

Сніговий покрив нестійкій і характеризується незначною товщиною (15–23), рідко перевищує 30 см. Зима нестійка і характеризується частими відлигами, внаслідок чого утворюється льодова кірка.

Продуктивні запаси вологи в метровому шарі під озимими культурами становлять 185 мм на чорноземах опідзолених на датах переходу температури через 5 оС. Найнижчі запаси продуктивної вологи припадають на першу декаду липня – 30 мм.

 Пануючими вітрами на території сільської ради є західні і північно–західні. Середня швидкість вітру літом 3,5-4,5 м/сек. Найбільш сильні вітри бувають восени, весною та зимою.

Отже, кліматичні умови сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур районованих в даній зоні.

Рельєф

Територія Корнинської сільської ради в геоморфологічному відношенні розташована в межах Волино-Подільської височини і Волинської височини, Рівненської хвилясто-горбистої височини Рівненського плато.

Рельєф території в основному різко хвилястий. Вся територія земельного масиву порізана балками  і ярами. Характерною особливістю даного рельєфу є чергування вузьких ерозійно-небезпечних плато з довгими схилами, які переходять в глибокі балки з вузьким дном. Балки розтинають великі масиви на окремі ділянки, що виникає утруднення при їх обробітку.

Ґрунти

Основними ґрунтоутворюючими породами на території господарства є лесовидні суглинки, лесовидний делювій, сучасний алювій, елювій щільних карбонатних порід.

Лесовидні суглинки є основним ґрунтоутворюючими породами господарства. Вони являють собою тонкопористу шарувату  породу палевого кольору. За механічним складом вони середньо суглинкові. По сукупності фізичних і хімічних властивостей лесовидні суглинки є найбільш цінними породами в господарстві.

Фото без опису

Рис. 1.5. Карта грунтів Корнинської грмади

Ґрунти на таких породах, порівняно добре пропускають воду, вона може легко підійматись по капілярах до верхніх шарів ґрунту, забезпечуючи сільськогосподарські рослини вологою. Наявність у лесовидних суглинках карбонатів кальцію сприяє формуванню грунтів із більш стійким вбирним комплексом, та обумовлює сприятливі умови для нагромадження в таких грунтах органічної речовини та поживних для рослин елементів живлення.

Наявність карбонатів кальцію в лесовидних суглинках, значна кількість мулу, порівнюючи з іншими породами, обумовили формування на цих породах ґрунтів чорноземного типу ґрунтоутворення, тобто ґрунтів порівняно найбільш природної родючості. Частково на цих породах утворилися менш родючі опідзолені ґрунти, напрямок ґрунтоутворення яких обумовлений, крім ґрунтоутворюючої породи, ще й характером рослинності, рельєфом, умовами зволоження тощо.

Лесовидний делювій – складається із щорічних наносів, які є продуктом змиву зі схилів і перевідкладається в замкнутих зниженнях та балках.

Він має різний механічний склад та забарвлення.

Сучасний алювій – відклади, які поширені в заплаві річки Устя і нерозривно пов’язані з сучасною діяльністю текучих вод. Утворені вони щорічними сучасними річковими наносами в період повені. Внаслідок неоднакової швидкості течії води – в різних місцях заплави відклались в минулому і відкладаються в сучасному неоднакові за своєю величиною частки – тому механічний і хімічний склад алювію різний. Представлений сучасний алювій у вигляді пісків, супісків, піщаних суглинків, інколи неоднорідними за механічним складом шаруватими наносами.

В зв’язку з заляганням цих порід в умовах близького рівня грунтових вод, що сприяє анаеробіозу, а звідси – оглеєнню та нагромадженню захисних сполук заліза, марганцю, тощо, вони мають сизий відтінок із іржаво-вохристими плямами.

Сформувались на сучасному алювію лучні, мулувато-болотні грунти та торфовища.

Елювій щільних карбонатних порід – це світло-сіра або біла порода з значною кількістю уламків крейди й опоки (кременю), тому вона завжди щебенювата, дуже скипає від соляної кислоти. Нижче залягає вивітрена крейда, здебільшого тріщинувата, що дуже дренує і висушує грунти, які залягають на таких породах.

Корнинська сільська рада знаходиться в зоні Лісостепу, в межах Рівненського природно-сільськогосподарського району.

Грунтовий покрив на території сільської ради формувався при участі лісової і трав’яної рослинності під впливом  різних факторів: клімату, рельєфу, глибини залягання грунтових вод, грунтоутворюючих порід і господарської діяльності людини.

  Внаслідок спільної дії природних факторів на території сільської ради утворились такі типи грунтів: опідзолені, чорноземи неглибокі, лучні, чорноземно-лучні, болотні, намиті грунти та делювіально–балочні відклади, рекультивовані грунти,  виходи порід та переміщені грунти.

Ґрунтовий покрив території громади представлений наступними агровиробничими групами ґрунтів:

 

Таблиця 1.3. Види агровиробничих груп грунтів

№ з/п

Шифр агровиробничої групи грунтів

Назва агровиробничої групи ґрунтів

1

29г

Сірі опідзолені легкосуглинкові ґрунти

2

37г

Ясно-сірі та сірі опідзолені слабозмиті легкосуглинкові ґрунти

3

37д

Ясно-сірі та сірі опідзолені слабозмиті середньосуглинкові ґрунти

4

38г

Ясно-сірі та сірі опідзолені середньозмиті легкосуглинкові ґрунти

5

38д

Ясно-сірі та сірі опідзолені середньозмиті середньосуглинкові ґрунти

6

39д

Сірі опідзолені середньозмиті середньосуглинкові ґрунти

7

40г

Темно-сірі опідзолені легкосуглинкові ґрунти

8

40д

Темно-сірі опідзолені середньосуглинкові ґрунти

9

41г

Чорноземи опідзолені легкосуглинкові

10

41д

Чорноземи опідзолені середньосуглинкові

11

49г

Чорноземи опідзолені легкосуглинкові слабозмиті

12

49д

Чорноземи опідзолені середньосуглинкові слабозмиті

13

50г

Чорноземи опідзолені легкосуглинкові середньозмиті

14

51г

Чорноземи опідзолені легкосуглинкові сильнозмиті

15

51д

Чорноземи опідзолені середньосуглинкові сильнозмиті

16

52г

Чорноземи типові слабогумусні легкосуглинкові

17

52д

Чорноземи типові слабогумусні середньосуглинкові

18

55г

Чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові слабозмиті

19

55д

Чорноземи типові малогумусні середньосуглинкові слабозмиті

20

56д

Чорноземи типові малогумусні середньосуглинкові середньозмиті

21

57г

Чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові сильнозмиті

22

57д

Чорноземи типові малогумусні середньосуглинкові сильнозмиті

23

103д

Дернові слабощебенюваті сереньосуглинкові ґрунти

24

121д

Лучно-чорноземні середньосуглинкові ґрунти

25

133г

Лучні легкосуглинкові ґрунти

26

133д

Лучні середньосуглинкові ґрунти

27

134г

Чорноземно-лучні легкосуглинкові

28

134’г

Заплавні чорноземно–лучні легкосуглинкові грунти

29

153’

Заплавні торфовища низинні глибокі сильнорозкладені осушені грунти

30

155’

Торфувато-болотні та торфовища засолені осушені

31

208г

Намиті опідзолені та дерново-підзолисті неоглеєні і глеюваті легкосуглинкові ґрунти

32

215д

Розмиті і переміщені середньосуглинкові ґрунти

 

Структура земельного фонду Корнинської сільської ради

 

Загальна площа Корнинської сільської ради становить 6601га.

Розподіл земель громади за категоріями земель наведено в таблиці 1.4.

 

Таблиця 1.4. Структура земльного фонду

Категорія земель

Площа, га

землі житлової та громадської забудови

892

землі сільськогосподарського призначення

5129

землі лісогосподарського призначення

335

землі водного фонду

17

землі рекреаційного призначення

10

землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого та іншого призначення

88

інші

130

 

 

Фото без опису

Рис.1.6. Розподіл земель Корнинської сільської ради за категоріями земель

Фото без опису

Рис.1.7. Роподіл земель Корнинської сільської ради за формами власності

 

Природно-заповідний фонд

На території Корнинської сільської ради наявні три об’єкти природно–заповідного фонду місцевого значення:

  • ботанічний заказник «Корнинський» площею 77 га;
  • лісове заповідне урочище «Порозівське» площею 118 га;
  • ентомологічний заказник «Колоденський» площею 12 га.

 

 

Екологічна ситуація

На території громади за межами населених пунктів наявні три ставки, які розташовані на земельних ділянках державної власності.

Східна межа територіальної громади із селищем Квасилів проходить по р. Устя.

Межі прибережних захисних смуг водних об’єктів на території громади потребують встановлення та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру відповідно до статей 12, 43, 44 Земельного кодексу України та статей 47, 55, 57 Закону України «Про землеустрій».

На балансі Корнинської сільської ради перебувають гідротехнічні споруди у складі внутрігосподарської меліоративної мережі с. Загороща: РТК–100, РТК –801, РТП–150, міст. Дані об'єкти в оренду не передавалися.

У селах Корнин та Колоденка частково наявне централізоване водопостачання. Централізоване водовідведення – відсутнє. Послуги з централізованого водопостачання надаються РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» згідно укладених з абонентами договорів. Жителі інших населених пунктів громади користуються індивідуальними криницями, шахтними колодязями та власними свердловинами. Стічні води накопичуються в індивідуальні вигріби та вивозяться асенізаційним транспортом власниками по мірі їх накопичення. Покинуті криниці і недіючі свердловини – відсутні.

Водопостачання закладів освіти здійснюється за рахунок власних свердловин, водовідведення – септиків.

На території Корнинської сільської ради розташовані 2 артсвердловини (робочі пункти питного водопостачання): с.Корнин, вул.Центральна, 47–А; с. Тайкури, вул. Незалежності, 5–А. 21, які не перебувають на балансі сільської ради.

Згідно даних, отриманих від  КП «Рівнеоблводоканал» №366/02–12/24 від 28.02.2024, послугами централізованого водопостачання користуються жителі с. Колоденка – 258 чол., та с.Корнин – 117 чол.

Населені пункти громади не охоплені дощовою каналізацією.

Виконавчим комітетом та сільською радою не погоджувалися Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, місцеві правила приймання поверхневих стічних вод (зливових вод) до системи водовідведення поверхневих стічних вод населеного пункту, місцеві правила збирання, транспортування та очищення стічних вод у населеному пункті від об’єктів, які не приєднані до систем централізованого водовідведення.

На території громади відсутні сміттєзвалища, відповідно відсутні сформовані земельні ділянки під місця видалення відходів.

Виконавчим комітетом Корнинської сільської ради прийняте рішення від 30.11.2020 № 77 «Про створення комісії по визначенню стану зелених насаджень на території Корнинської сільської ради».

Паспорт інвентаризації зелених насаджень загального користування відсутній.

На території Корнинської сільської ради наявні три об’єкти природно–заповідного фонду місцевого значення: ботанічний заказник «Корнинський» (76 га), лісове заповідне урочище «Порозівське» (118 га), ентомологічний заказник «Колоденський» (12 га).

Землі Ботанічного заказника «Корнинський» та Лісового заповідного урочища «Порозівське» перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034), відповідно охоронні зобов’язання наявні у землекористувача. Охоронне зобов’язання щодо Ентомологічного заказника «Колоденський» видане на Корнинську сільську раду.

Межі зазначених об’єктів природно–заповідного фонду на території громади потребують встановлення та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.

Управління відходами

 

У Корнинській сільській раді відсутній місцевий план управління відходами.

Збирання та вивезення твердих побутових відходів по всій території Корнинської сільської ради, в тому числі і від населення, здійснюється на підставі договору з комунальним підприємством  «КАТП – 1728». 

Впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів відбувається шляхом встановлення спеціальних контейнерів.

Рішенням виконавчого комітету Корнинської сільської ради від 25.09.2025 №142 «Про врегулювання питань, пов’язаних з наданням послуги з управління побутовими відходами» Тимчасово до встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами (за видами побутових відходів) застосовувати для споживачів Корнинської сільської ради тарифи встановленні Комунальному автотранспортному підприємству 1728 рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 17.09.2025 №129, а саме:

наданої у селищі Квасилів:

- 39,71 грн (з ПДВ) для мешканців багатоквартирних будинків;

- 36,64 грн (з ПДВ) для мешканців одноквартирних будинків.

 

Тимчасово до розроблення норм надання послуг з управління побутовими відходами для споживачів Корнинської сільської ради застосовувати норми затвердженні рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 05.11.2024 №130 «Про затвердження надання послуг з управління побутовими відходами для Рівненської міської територіальної громади на 2024-2028 роки».

Паспортизовані сміттєзвалища та полігони – відсутні.

Комісія поводження з безхазяйними відходами створена відповідно до розпорядження сільського голови Корнинської сільської ради від 28.12.2023 № 255.

Рішенням  сесії  Корнинської сільської ради від 02.06.2020 № 817 було затверджено Правила благоустрою території Корнинської сільської ради. Рішенням сесії сільської ради від 25.11.2024 № 1896 затверджена Програма охорони навколишнього природнього середовища на 2025–2027 роки.

Безхазяйні об’єкти зберігання непридатних засобів захисту рослин у громаді –

відсутні.

Охорона атмосферного повітря

Стан атмосферного повітря – один з головних чинників, які впливають на здоров’я населення.

Діяльність підприємств суттєво впливає на екологію населених пунктів та стан повітря, в яке потрапляють забруднюючі речовини та їх суміші. Такий стан навколишнього середовища суттєво впливає на стан здоров’я місцевих жителів, які страждають від хронічних хвороб: алергій, хвороб систем кровообігу та онкологічних захворювань. Захворюваність населення можна вважати найбільш чутливим показником, який характеризує вплив середовища на людину.

          Джерелами забруднення повітряного басейну є також викиди від автотранспорту, які є особливо небезпечні для здоров’я людини, оскільки потрапляють у повітря в приземному шарі, в зоні дихання людини. Якість повітря може погіршуватись з причини експлуатації технічно зношеного транспорту, сумнівної якості пального, недосконалої організації дорожнього руху, стану дорожнього покриття. Серед забруднюючих речовин варто виділити окиси вуглецю, окиси азоту, легкі органічні сполуки, пил.

Перелік суб’єктів господарювання, які ведуть діяльність на території громади та мають документи дозвільного характеру:

 

Таблиця 1.5. Перелік підприємств, які ведуть діяльність на території громади і мають документи дозвільного характеру

№п/п

Перелік підприємств, установ і організацій (в тому числі комунальних) та фізичних осіб–підприємців

№п/п

Перелік підприємств, установ і організацій (в тому числі комунальних) та фізичних осіб–підприємців

1

ФГ Валентина Гордійчука

12

ТОВ «Лерсен ЛТД»

2

Відділ ОКТМС Корнинської с.р.

13

ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ»

3

Колоденський ліцей

14

ТОВ «Оператор ГТС України»

4

Корнинський ліцей

15

ФГ «Мрія і К»

5

ПП «Рівне–Флекс»

16

Бихалець Ю.Р.

6

ПП «Формат–А»

17

Бондарчук А.В.

7

ПП «Укрпалетсистем»

18

Ковалець В.М.

8

Рівненська РДЛ ветмедицини

19

Петрук В.В.

9

ФГ «Світло»

 

 

10

Тайкурська гімназія

 

 

11

ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ»

 

 

 

На території громади експлуатуються наступні джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які отримали дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря:

с. Тайкури:

– котельня Тайкурської гімназії – два газових котли.

– котельня Тайкурського ЗДО «Сонечко» – один газовий котел.

с. Колоденка:

–  котельня Колоденського ліцею – два газових котли.

с. Загороща:

– котельня Загорощанського ЗДО «Карамелька» –  один твердопаливний котел.

с. Корнин:

– котельня Корнинського ліцею    два твердопаливних котли;

– котельня адміністративного приміщення Корнинської сільської ради  –  2 газові котли.

 

Відповідно до  пункту 6 Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №827, Корнинська сільська рада не є суб’єктом моніторингу.

 

1.4. ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

 

Населення Корнинської сільської територіальної громади станом на 1 січня 2023 року становило 8818 осіб (0,77% населення Рівненської області): с. Корнин – 2903, с. Колоденка – 4436, с. Тайкури – 709, с. Загороща – 490, с. Порозове– 298. Щільність населення – 133,6 осіб на 1 км2.

Найбільшими за чисельністю населення серед населених пунктів є с. Колоденка та с. Корнин.

Впродовж 2022 – 2023 років чисельність мешканців населених пунктів, які складають Корнинську сільську територіальну громаду, суттєво не змінювалася, зменшення кількості було незначним (див. табл. 1.6).

 

Таблиця 1.6. Розподіл населення Корнинської СТГ за віком, осіб

 

Населені пункти

2022

2023

Різниця, чол.

Колоденка

4437

4430

–7

Корнин

2900

2890

–10

Тайкури

709

698

–11

Загороща

490

488

–2

Порозове

298

312

+14

Всього

8834

8818

–16

 

Вікова структура населення Корнинської громади представлена на рис. 1.8.

Фото без опису

Рис. 1.8. Вікова структура населення Корнинської СТГ (на 01.01.2023)

 

Таким чином, частка працездатного населення Корнинської СТГ – 56%. Загальна чисельність пенсіонерів Корнинської СТГ – 1654 особи. Відсоток людей старше працездатного віку (18%) в громаді є дещо нижчим до аналогічного показника у цілому по Рівненській області (22%).

В структурі населення за гендерною ознакою в громаді переважають  жінки – 52,7%, чоловіки – 47,3% (рис. 1.12).

 

Фото без опису

 

Рис. 1.9. Структура населення Корнинської СТГ за гендерною ознакою, %

 

Статево-вікова піраміда населення (рис. 1.13). сформована на підставі інформації офіційного сайту Національної служби здоров’я України про подані декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги.

 

Фото без опису

 

Рис. 1.10. Статево–вікова піраміда населення Корнинської СТГ

https://edata.e–health.gov.ua/e–data/dashboard/declar–stats?__cf_chl_tk=z6JRHVWVkC.qeu942Y.E6Naojyxh2ANkUKATED9J3fU–1679337309–0–gaNycGzNCxA

Загалом, спостерігається збільшення кількості населення у громаді. Кількість народжень практично тримається на одному рівні кількості смертей. Основною причиною збільшення кількості населення у Корнинській громаді є посилення міграційних потоків за рахунок внутрішнього переміщення у громаду осіб з окупованих територій, на яких ведуться активні бойові дії, межування громади з обласним центром та будівництво нових житлових масивів. Також   (табл. 1.7).

 

Таблиця 1.7. Природний та міграційний рух населення станом на 1 січня 2024 року, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу Корнинської СТГ)

Показники

2021

2022

2023

Народжені

143

84

89

Померлі

113

98

101

Природний приріст

+30

–14

–12

Прибулі

538

290

316

Вибулі

234

204

35

Сальдо міграції

+304

+86

+281

Загальне збільшення (зменшення)

334

72

269

 

 

1.5. РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ

 

Соціальна інфраструктура

Соціальна інфраструктура виступає базою формування людського капіталу, а розвиток соціальної інфраструктури є одним з першочергових завдань, яке вирішується в рамках соціально–економічної політики держави, регіону, територіальної громади. Успіх розвитку територіальної громади залежить не лише від наявності розвиненої соціальної інфраструктури, але й від спроможності громади перетворити її у актив розвитку, що потребує підвищення ефективності управління, узгодження інтересів усіх стейкхолдерів щодо визначення шляхів її розвитку, та пошуку ефективних форм їх взаємодії.

 

Система освіти Корнинської територіальної громади є достатньо оптимальною і станом на 1 січня 2025 р. включає: 3 заклади загальної середньої освіти та 3 заклади дошкільної освіти.

Крім того, на території громади функціонують заклади культури: будинок культури с.Корнин, клуби у с.Колоденка, Загороща, Тайкури, комунальний заклад «Публічна шкільна бібліотека», (до складу якої входять 4 бібліотеки–філії, що здійснюють свою діяльність у населених пунктах громади та закладах загальної середньої освіти), комунальний заклад «Школа мистецтв».

У табл. 1.8. подано структуру освітньої мережі Корнинської територіальної громади.

Таблиця 1.8. Освітня мережа Корнинської ТГ

Показники

2021

2022

2023

2024

Кількість дошкільних закладів, одиниць

3

3

3

3

Кількість дітей в дошкільних закладах, та дошкільних підрозділах гімназій та початкових шкіл, осіб

143

132

128

133

Кількість персоналу дошкільних закладів, осіб

47

47

44

44

Кількість закладів освіти (опорні заклади, загальноосвітні, школи, гімназії, початкові школи), одиниць

3

3

3

3

Кількість учнів у закладах загальної середньої освіти, осіб

972

989

987

976

Кількість педагогічного персоналу в закладах загальної середньої освіти, осіб

111

104

95

96

Кількість обслуговуючого та технічного персоналу в закладах загальної середньої освіти, осіб

73

70

72

73

Аналіз засвідчив, що протягом останніх років у Корнинській громаді кількість учнів/дітей у закладах освіти фактично лишається на сталому рівні (рис. 1.11). Разом з тим, варто зазначити, що на початок 2025 року у громаді за місцем проживання зареєстровано 1538 дітей шкільного віку, тобто значна частина дітей навчається в закладах освіти обласного центру, до якого географічно наближена громада. Збройна агресія рф проти України спричинила вимушене переміщення дітей за кордон. Так, станом на 01.01.2025 р., 127 учнів закладів загальної середньої освіти перебувають за межами України та здобувають освіту за екстернатною формою навчання. В той же час в закладах загальної середньої освіти Корнинської ТГ навчається 22 учні з числа внутрішньо переміщених осіб, які прибули з інших регіонів України (тимчасово окупованих територій, територій на лінії зіткнення).

 

Фото без опису

Рис. 1.11. Динаміка кількості учнів/дітей у закладах освіти Корнинської ТГ

 

Для збереження права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров’я у ЗЗСО організовано 13 класів інклюзивного навчання (у яких навчається 19 дітей з особливими освітніми потребами) та 1 інклюзивна група у 1 закладі дошкільної освіти (у яких виховується 1 дитина з особливими освітніми потребами).

На виконання вимог Закону України «Про освіту», до 01 вересня 2027 року засновники мають привести у відповідність мережу закладів загальної середньої освіти. Створення закладів старшої профільної школи на території громади не  планується у зв’язку з невеликою чисельністю дітей старшого шкільного віку. Згідно з затвердженою Рівненською обласною радою мережею профільних та академічних ліцеїв, дітям громади буде надана альтернативна можливість здобувати повну загальну освіту в навчальних закладах м.Рівне. Натомість Колоденський ліцей та Корнинський ліцей ім.Свіржевського Р.П. набудуть статусів гімназій.

 

Загальна середня освіта

У громаді функціонують 3 заклади загальної середньої освіти (з яких 1 гімназія, 2 ліцеї).

 

Таблиця 1.9.  Характеристика мережі закладів загальної середньої освіти Корнинської ТГ

№ з/п

Освітній заклад

Проєктна потуж–ність, місць

Кількість учнів

Наповненість

1

Корнинський ліцей ім.Свіржевського

320

392

122%

2

Колоденський ліцей

232

490

209%

3

Тайкурська гімназія

180

94

52%

 

Всього

732

976

133%

 

В цілому по громаді заклади загальної середньої освіти заповнена на 133%, від проектної потужності. В найбільшій мірі ця проблема обумовлена недостатньою чисельністю навчальних приміщень у Колоденському ліцеї, де діти навчаються у 2 зміни. Частково питання двозмінності може вирішитися у 2027 році за рахунок пониження ступеня закладу.

У закладах загальної середньої освіти громади працює 153 особи  персоналу. Середня вартість навчання одного учня у Корнинській ТГ у 2022 р. складала близько 48,5 тис. грн., у 2023  – 43,8 тис. грн., у 2024  – 51,1 тис. грн. 

Важливим показником при розрахунку освітньої субвенції, що характеризує ефективність освітньої мережі, є фактична наповнюваність класів (ФНК) та її співвідношення з розрахунковою наповнюваністю (РНК). У 2022 році в цілому по закладах загальної середньої освіти Корнинської громади ФНК становила 19,44, що на 1,44 більше РНК.

У 2023 році за рахунок зменшення кількості класів ФНК становила 27,58, що на 9,58 більше РНК (18,0).

У 2024 році РНК залишилась 18,0, а ФНК збільшилась до 19,7.

У 2025 році РНК залишилась 18,0, а ФНК збільшилась до 25,89.

Отже, освітня мережа громади достатньо сформована, однак Тайкурська гімназія має низьку середню наповнюваність класів у порівнянні з іншими закладами.

 

Таблиця 1.10. Розподіл ЗЗСО Корнинської ТГ за рівнем розрахункової та фактичної наповнюваності класів

№ з/п

Навчальний заклад

Фактична кількість класів

Фактична кількість учнів

Розрахункова наповнюваність класів

Фактична наповнюваність класів

2022 рік

1

Корнинський ліцей ім.Свіржевського Р.П.

20

373

18,0

18,7

2

Колоденський ліцей

22

492

18,0

22,4

3

Тайкурська гімназія

8

107

18,0

13,4

2023 рік

1

Корнинський ліцей ім.Свіржевського Р.П.

20

384

18,0

19,2

2

Колоденський ліцей

22

498

18,0

22,6

3

Тайкурська гімназія

9

107

18,0

11,9

2024 рік

1

Корнинський ліцей ім.Свіржевського Р.П.

20

371

18,0

18,6

2

Колоденський ліцей

21

507

18,0

24,1

3

Тайкурська гімназія

9

106

18,0

11,8

2025 рік

1

Корнинський ліцей ім.Свіржевського Р.П.

20

392

18,0

19,6

2

Колоденський ліцей

21

490

18,0

23,3

3

Тайкурська гімназія

9

94

18,0

10,4

 

https://mon.gov.ua/static–objects/mon/sites/1/budzhet/Inform.dovidky.rozrakhunku.osv.subv.2021/2022/Rivnenska.obl/tg–17530000000.pdf

https://mon.gov.ua/static–objects/mon/sites/1/budzhet/Inform.dovidky.rozrakhunku.osv.subv.2021/2023/Rivnenska.obl.2023/tg–1753000000–09–2023.pdf

https://mon.gov.ua/static–objects/mon/sites/1/budzhet/Inform.dovidky.rozrakhunku.osv.subv.2021/2024/Rivnenska.oblast.03.2024/korninska–tg–1753000000–13032024.pdf

Показник РНК є важливою складовою розрахунку обсягу освітньої субвенції, яка спрямовується до бюджету громади. Саме освітня субвенція є основним джерелом фінансування видатків загальної середньої освіти в кожній громаді. Якщо у 2022 р. обсяг освітньої субвенції  Корнинської ТГ, порівняно з 2021 роком, збільшився на 3 млн. 69 тис. грн.. і складав 27,857 млн. грн. (табл. 1.11), то у 2023 році обсяг субвенції зменшився до 24,064 млн. грн (з огляду на проблеми зумовлені війною та зниженням доходів державного бюджету обсяги освітньої субвенції було зменшено для усіх місцевих бюджетів). Варто зауважити, що у 2022 р. загальні видатки бюджету Корнинської ТГ на заклади ЗСО складали близько 48,0 млн. грн., тобто освітня субвенція покривала 58,1% цих видатків. Зменшення субвенції у 2023 р. стало додатковим навантаженням на місцевий бюджет громади. Так, у 2023 р. видатки бюджету Корнинської ТГ на заклади ЗСО склали 43,1 млн. грн., тобто освітня субвенція покрила лише 55,1% цих видатків. Натомність, цей показник у 2024 році склав 56.1%. Проте обсяг освітньої субвенції безпосередньо на оплату заробітної плати педагогічних працівників у 2022 та 2024 роках складав 100% від потреби, у 2023 році з місцевого бюджету виділятись кошти в сумі 0.5 млн. грн., що складало близько 2% від загальної потреби.

https://openbudget.gov.ua/local–budget/1753000000/info/indicators?year=2022&month=12

https://openbudget.gov.ua/local–budget/1753000000/info/indicators?year=2023&month=12

https://openbudget.gov.ua/local–budget/1753000000/info/indicators?year=2024&month=12

Таблиця 1.11. Обсяги освітньої субвенції на оплату праці педагогічних працівників ЗЗСО Корнинської ТГ

 

2022 р.

2023 р.

2024 р.

Сума освітньої субвенції, тис. грн.

27857,5

24064,0

28180,5

На 1 учня, тис.грн.

25,5

21,8

26,0

 

Станом на січень 2025 року всі заклади і установи освіти забезпечені захисними спорудами цивільного захисту. Для укриття учнів/вихованців та працівників закладів освіти Корнинської сільської ради наявні 6 найпростіших укриттів. На випадок надзвичайної ситуації у захисних спорудах цивільного захисту можуть одночасно укритися всі 100% здобувачів освіти та персоналу закладів освіти громади. У захисних спорудах створено базові умови для організації освітнього процесу: наявне електроживлення для освітлення приміщень, встановлені парти та місця для сидіння учнів, наявні засоби зв’язку та оповіщення (радіоприймачі, Wi–Fi пристрої).

На балансі закладів освіти перебуває 8 генераторів.

Окрема увага приділяється організації гарячого харчування для здобувачів освіти. Безкоштовним гарячим харчуванням було охоплено:

– у  2021–2022 навчальному році 163 учні пільгових категорій, платним – 295;

– у  2022–2023 навчальному році 166 учнів пільгових категорій, платним – 117;

– у  2023–2024 навчальному році 146 учнів пільгових категорій, платним – 67.

          З жовтня 2024 року за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам 100% учнів 1–4 класів отримують безкоштовні сніданки.

У громаді прийнята та діє програма «Шкільний автобус», що дає можливість забезпечити безоплатним підвезенням учнів та педагогічних працівників до місць навчання і у зворотному напрямку. Наявні 2 шкільні автобуси: у Корнинському ліцеї ім.Свіржевського Р.П. та Колоденському ліцеї. У 2022 році автобус Колоденського ліцею був вилучений та переданий для Збройних сил України, у 2024 році для потреб закладу був придбаний автобус за спонсорські та благодійні кошти. Безкоштовним підвезенням охоплено 100% учнів від потреби.

 

Дошкільна освіта

У Корнинській громаді функціонує 3 заклади дошкільної освіти. Всього у закладах дошкільної освіти функціонує 6 груп, в яких дошкільну освіту здобувають 133 дитини (табл. 1.12) віком від 3 до 6 (7) років.

 

Таблиця 1.12. Мережа закладів дошкільної освіти Корнинської ТГ

№ з/п

Освітній заклад

Проектна потужність, місць

Кількість дітей

Наповненість

1

Корнинський ЗДО «Дивосвіт»

60

68

113%

2

Загорощанський ЗДО «Карамелька»

30

20

66%

3

Тайкурський ЗДО «Сонечко»

36

45

125%

 

Всього

126

133

105%

 

Потужність закладів дошкільної освіти становить 126 місць, що на 5% перевищує кількість вихованців (133). На кінець 2024 року середній показник чисельності дітей із розрахунку на 100 місць становить 105 дітей. У закладах дошкільної освіти працює електронна черга на зарахування дітей, фактична черга на влаштування у заклади дошкільної освіти відсутня, так як частина дітей відвідує ЗДО інших громад за місцем роботи батьків. Відсоток охоплення дошкільною освітою дітей п’ятирічного віку становить 100%.

Актуальною проблемою залишається питання побудови закладу дошкільної освіти у с.Колоденка.

 

Охорона здоров’я

Реформа фінансування системи охорони здоров’я України передбачає зміну парадигми фінансування медицини. За старої моделі фінансування кошти, які направлялись на медичний заклад, обчислювались у відповідності до кількості населення що проживає на території обслуговування даного закладу.

Метою політики у сфері децентралізації є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування. Відповідно до загальної ідеї медичної реформи в Україні створюються госпітальні округи, щодо яких висунуто спеціальні вимоги:

1) прибуття до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування не повинно перевищувати 60 хвилин;

2) зона обслуговування повинна бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 кілометрів за умови наявності доріг з твердим покриттям.

Станом на 1 травня 2025 року мешканцями Корнинської громади укладено 4863 декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги при загальній чисельності громади 8818 мешканців. Статево–віковий розподіл украдених декларації представлено на рис. 1.12.

Фото без опису

Рис. 1.12. Статево–віковий розподіл декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги у Корнинській громаді

https://edata.e–health.gov.ua/e–data/dashboard/declar–stats?__cf_chl_tk=z6JRHVWVkC.qeu942Y.E6Naojyxh2ANkUKATED9J3fU–1679337309–0–gaNycGzNCxA

 

Головною метою діяльності в галузі охорони здоров’я Корнинської громади є  наближення висококваліфікованих та якісних медичних послуг до всіх верств населення, профілактика та забезпечення раннього виявлення захворювань, підвищення рівня ефективності використання ресурсів, формування мотивації до здорового способу життя населення та покращення демографічної ситуації.

На території сільської ради надають медичну допомогу 2 лікарські амбулаторії в селах Корнин, Колоденка, та 3 ФАПи в селах Загороща, Порозове, Тайкури. Працює 4 лікаря на 4,0 ставки та 10 медичних сестер та 4 особи допоміжного персоналу.

Амбулаторії забезпечені санітарним транспортом. Медичним інвентарем та обладнанням амбулаторії та ФАПи забезпечені згідно табеля оснащень. Холодильне обладнання все нове та ним забезпечений кожен заклад підприємства. КНП «Медичний простір» має підписаний договір з НСЗУ по 4 пакетам («Первинна медична допомога», Мобільна паліативна допомога дорослим та дітям» «Лікування та супровід хворих на туберкульоз на амбулаторному етапі», Лікування та супровід дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги).

Лікарями громади укладено 4922 декларацій.

По лікарях:

–       Лаврова Л.П. – 1 887;

–       Рудик Н.Г – 1 320;

–       Банашук Н.В. – 1 246;

–       Гапич Н.С. – 469.

Протягом 9 місяців 2024 року у лікарські амбулаторії було зроблено 10743 відвідувань, з них:

Відвідувань з приводу захворювань дорослі – 3036;

Відвідувань з приводу захворювань діти – 3472;

Відвідувань на дому – 477.

Крім того на ФАПи було – 1581 звернень з них на дому – 623.

 

 

Адміністративні послуги

З метою підвищення рівня надання та розширення  кількості адміністративних послуг, забезпечення принципів відкритості, прозорості та доступності у сфері організації надання адміністративних послуг, наближення адміністративних послуг до населення та їх отримання суб’єктами звернень у найкоротший строк за мінімальної кількості відвідувань було створено та функціонує відділ «Центр надання адміністративних послуг» Корнинської сільської ради (далі – ЦНАП), що стало важливим кроком  у розвитку громади, підвищенні рівня життя місцевих жителів, ефективній взаємодії мешканців із місцевою владою, інтеграції вразливих груп та доступі до соціальних послуг, розширенні можливостей електронного врядування.

Штатна чисельність ЦНАП становить 9 осіб: начальник відділу (також виконує функції адміністратора), 3 адміністратора, 2 держаних реєстратора, головний спеціаліст (бухгалтер), діловод і прибиральниця службових приміщень. Працівники ЦНАП постійно працюють над підвищенням рівня своєї компетентності, проходять навчання та беруть участь у семінарах, форумах та вебінарах, вивчають нові сервіси та програмні забезпечення.

Через ЦНАП можливо отримати 166 адміністративних послуг:

 •          у сфері державної реєстрації актів цивільного стану – 3 (народження, шлюби, реєстрація смерті);

• з питань реєстрації/декларування, зняття з реєстрації місця проживання – 9;

• з питань державної реєстрації речових прав на нерухомого майна та їх обтяжень – 8;

• з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців – 20;

• у сфері земельних відносин – 31;

• у сфері містобудування та архітектури – 28;

• у соціальній сфері – 66.

Найбільш затребуваними мешканцями громади на сьогоднішній день є послуги: соціальної сфери, сфери реєстрації місця проживання/перебування громадян, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, сфери Державного земельного кадастру, сфери будівництва, для ветеранів війни, членів їх сімей, членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України.

Кількість послуг, які суб’єкти звернень можуть отримати у ЦНАПі, постійно зростає. Працівники ЦНАПу працюють над впровадженням нових адміністративних послуг, враховуючи потреби та запити жителів громади, вдосконаленням своєї роботи відповідно до вимог чинного законодавства України.

Станом на 01.01.2025 у ЦНАПі надано 10 220 адміністративних послуги та 11 056 консультацій, в тому числі за надані послуги до місцевого бюджету надійшли кошти у сумі 659 701 грн.

 

Соціальний захист населення

З метою надання якісних та наближених до людей соціальних послуг, ефективної організації діяльності у сфері соціального захисту населення в громаді створений відділ соціального захисту населення Корнинської сільської ради. Завданням відділу є надання соціальних послуг громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, сім’ям, дітям, молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги за місцем проживання.

З урахуванням оцінки потреб запроваджено розрахункові механізми по визначенню права на соціальні послуги з урахуванням доходу. Таким чином соціальні послуги надаються на безоплатній основі. Соціальна послуга «Догляд вдома» у 2024 році надана для 32 жителям громади.

В умовах повномасштабної війни пов’язаної із російською агресією відділом соціального захисту населення запроваджено облік внутрішньо переміщених осіб. З початку дії воєнного стану в Україні до Корнинської ТГ прибули 853 внутрішньо переміщених осіб. Станом на сьогодні проживає 171 внутрішньо переміщена особа.

          Протягом 2024 року видано 80 довідок та оформлено понад 70 допомог на проживання ВПО, серед яких сім’ї з дітьми, багатодітні сім’ї та особи з інвалідністю. Працівники відділу роблять все можливе, щоб громадяни, які постраждали від військової агресії росії могли отримати необхідну допомогу.

Відділом соціального захисту населення ведеться облік багатодітних сімей. Станом на 01.01.2025 року в Корнинській сільській раді проживає 224 багатодітних сімей.

Налагоджено електронне нарахування та виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Наразі виплату отримує 29 осіб.

З метою підготовки і відзначення у громаді Міжнародного дня людей похилого віку сільською радою виплачено одноразову матеріальну допомогу 90– літнім і старшим жителям Корнинської сільської ради, що зареєстровані на території сільської ради у розмірі 1500 грн. кожному на загальну суму 31,5 тис. гривень.

Підготовлено клопотання та зібрано необхідний пакет документів до департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації на поселення до інтернатних установ 3 осіб з інвалідністю та осіб похилого віку. На сьогодні в інтернатних закладах області на обслуговуванні знаходиться 7 осіб з інвалідністю та осіб похилого віку.

Відділом забезпечується робота із сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, із сім’ями, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов’язків постійно проводяться профілактичні роботи та обстеження їх матеріально–побутових умов проживання, здійснюється оцінка потреб сім’ї/особи, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Також проводяться заходи в межах повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, забезпечення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків. Ведеться облік факту вчинення насильства в сім’ї, який опрацьовується і в подальшому проводиться робота з сім’ями чи особами, відносно яких вчинено насильство.

У структурі громади також функціонує Служба у справах дітей Корнинської сільської ради. Служба веде контроль за недопущенням порушення прав дитини та всіляко сприяє у вирішенні відповідних проблем.

Станом на 01 січня 2025 року на обліку Служби у справах дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, перебуває 7 дітей (5 сімей), в тому числі 3 дітей з підстав скоєння насильства щодо дитини у т.ч. домашнього.

Протягом 2024 року на вищезазначений облік служби взято 7 дітей, з них: 4 – з підстав обставин стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів, 3 – з підстав вчинення насильства щодо дитини у т.ч. домашнього.

Станом на 01 січня 2025 року на первинному обліку Служби у справах дітей Корнинської сільської ради перебуває 14 дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Всі діти охоплені сімейними формами виховання та перебувають під опікою та піклуванням.

     Позашкільна освіта

У комунальному закладі «Школа мистецтв» Корнинської сільської ради працює 16 викладачів. Кількість класів – 8, а саме: фортепіано, баян, сопілка (духові інструменти), скрипка, бандура, гітара, художнє мистецтво, вокал (сольний спів), в яких навчається 103 учні. Вихованці школи здобувають перемоги на міжнародних і всеукраїнських конкурсах та фестивалях.

 

Культура

На території громади функціонують 5 закладів культури: будинок культури с.Корнин, клуби у с.Колоденка, Загороща, Тайкури та комунальний заклад «Публічна шкільна бібліотека», (до складу якої входять 4 бібліотеки–філії, що здійснюють свою діяльність у населених пунктах громади та закладах загальної середньої освіти).

Заклади культури та бібліотеки у Корнинській громаді відіграють важливу роль у контексті збереження національної культурної спадщини, традицій, звичаїв та є осередками активного відпочинку жителів громади, їх культурного і духовного розвитку, розвитку творчості та організації дозвілля дітей.

Культурне обслуговування населення здійснює 18 працівників культури, всі мають фахову освіту, більшість з них працює за сумісництвом. Аматорські формування при клубних закладах становлять 9 одиниць з кількістю учасників 98 чоловік. 1 колектив має звання «народний», 1 – «зразковий».

При клубі с.Колоденка діє дитячий молодіжний простір «Долоньки».

 

Фізична культура та спорт

Корнинська ТГ приділяє увагу розвитку фізичної культури. На території громади є 3 футбольні поля: у с.Корнин, с.Колоденка та с.Тайкури. Також функціонують спортивні майданчики при закладах загальної середньої освіти, в тому числі 1 для гри у міні-футбол зі штучним покриттям, наявна інша спортивна інфраструктура для проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів.

На аматорському рівні в громаді створено 3 футбольні команди у с.Корнин та с.Тайкури, які щороку приймають участь у Чемпіонаті (вища ліга) та Першості (І та ІІ ліги) Рівненського району.

Традиційно збірні команди учнів закладів загальної середньої освіти беруть участь у змаганнях Всеукраїнської шкільної ліги «Пліч-о-пліч» з волейболу, баскетболу та футзалу, інших змаганнях та турнірах. В Корнинському ліцеї щороку проводиться традиційний турнір з міні-футболу пам’яті Свіржевського Р.П..

У рамках реалізації проєкту Президента України «Активні парки – локації здорової України» у парковій зоні с.Корнин функціонує локація, на якій встановлено два великих інформаційних стенди та шість малих інформаційних покажчиків з QR-кодами з доступом до онлайн тренувань від відомих чемпіонів та українських зірок. Протягом року координатором проєкту проводяться різноманітні рухові активності, спортивні, фізкультурно-оздоровчі заходи для дітей та молоді громади.

 

 

Житлово-комунальна, транспортна інфраструктура

Житловий фонд

        Управління розвитком житлово-комунальної інфраструктури розвитку громади направлене на задоволення відповідних потреб населення, забезпечення якості життя, культури, побуту і спосіб життя.

        Основу житлово-комунальної інфраструктури Корнинської територіальної громади складає житловий фонд, який станом на 01.01.2025 року налічує 2710 шт приватних будинків.

           Загальна кількість створених ОСББ складає 3 будинки. Сучасна тенденція створення ОСББ надає позитивний досвід того, що у мешканців таких будинків підвищується рівень відповідальності за стан свої будинків.

 

Комунальна інфраструктура та інженерні мережі

На території Корнинської громади відсутні суб'єкти господарювання, що надають послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також відсутні теплопостачальні, електропостачальні підприємства.

У селах Корнин та Колоденка частково наявне централізоване водопостачання. Централізоване водовідведення – відсутнє. Жителі інших населених пунктів громади користуються індивідуальними криницями, шахтними колодязями та власними свердловинами.

Згідно даних, отриманих від  КП «Рівнеоблводоканал» станом на 01.01.2025, послугами централізованого водопостачання користуються жителі с.Колоденка – 258 чол., та с.Корнин – 117 чол.

На території Корнинської сільської ради розташовані 2 артсвердловини (робочі пункти питного водопостачання): с.Корнин, вул.Центральна, 47-А; с.Тайкури, вул.Незалежності, 5-А.

Територія Корнинської сільської ради повністю забезпечена газопостачанням, а також всі населені пункти повністю електрифіковані. Елктропостачання громади здійснює ПрАТ «Рівнеобленерго».

 

Послуги з поводження з побутовими відходами

Послуги із вивезення та захоронення твердих побутових відходів на території Корнинської громади надає КАТП-1728, юридична адреса: 33019, м.Рівне, вул.Володимира Стельмаха, 22, сміття вивозиться на полігон поблизу с.Бармаки. Тариф за вивезення побутових відходів для населення становить 32,80 грн. На території громади відсутні сміттєзвалища.

 

Транспортна інфраструктура та зв'язок

 

Зовнішні і внутрішні транспортні зв'язки громади здійснюються автомобільним транспортом. Через територіальну громаду проходить автомобільна дорога міжнародного значення М-06 (Київ-Чоп), яка забезпечує вантажні та пасажирські потоки.

 

Фото без опису

Рис.1.13. Автомобільні дороги на території Корнинської сільської територіальної громади

 

Загальна протяжність вулично–дорожньої мережі складає 106,6 км. В т.ч. мережі з твердим покриттям – 82,30 км., мережі з удосконаленим покриттям – 40,50 км., освітлювальної вулично-дорожньої мережі – 47,50 км. На території сільської ради розташовані 4 шт. пішохідних мостів, протяжністю– 0,05 км.

 

 

Таблиця 1.14. Перелік доріг загального користування, що проходять на території Корнинської ТГ

№ пор.

Індекс дороги

Найменування дороги

Протяжність в межах громади (км)

Міжнародні

1

М–06

                            Київ–Чоп

 

 

 

 

 

Територіальні

2

Т–18–30

Рівне–Тайкури–Оженин

11,70

 

 

 

 

Обласні

3

О–181509

Корнин–Загороща

11,20

 

 

 

 

Районні

4

С–181524

Корнин–Колоденка

3,0

 

 

Транспортне сполучення між населеними пунктами громади та районним / обласним центром

 

Автомобільний транспорт відіграє провідну роль у забезпеченні вантажних і пасажирських перевезень. Перевезення пасажирів здійснюється приватними перевізниками. Маршрутна мережа Корнинської громади складається з  приміських маршрутів: «Рівне-Корнин»;  «Рівне-Тайкури» та міської маршрутки № 64, маршрут якої пролягає до центру с.Колоденка.

Прямого сполучення сіл сільської ради з центральною садибою громади немає,  тому виникає потреба у розробленні додаткових маршрутів, які об’єднають населені пункти громади.

Питання стану та ремонту доріг, вулиць та транспортної інфраструктури (дорожнього покриття, тротуарів, безпечних та доступних зупинок) найбільше турбує та обговорюється мешканцями громади. У кожному населеному пункті громади є проблемні дороги, вулиці, які потребують ремонту та догляду.

Постійно здійснюється благоустрій населених пунктів, парків, скверів, кладовищ, території загального користування Корнинської територіальної громади, благоустрій пам’ятників, планування,  розчистка доріг,  вивіз сміття, зрізування аварійних та сухостійних дерев.

На території сільської ради є 7  кладовищ:

– с. Колоденка – 1, с. Корнин – 2, с.Загороща – 1, с.Порозове – 1, с.Тайкури – 2 діючих (1 закрите – польське кладовище в межах н.п., 1– закрите німецьке кладовище за межами н.п.).

 

Пошта та зв'язок

Обслуговування клієнтів відділеннями поштового зв’язку у населених пунктах Корнинської сільської територіальної громади здійснює Рівненська дирекція АТ «Укрпошта». На сьогодні стаціонарними залишились відділення у с. Корнин, с. Колоденка.

З 01.09.2021  було змінено формат обслуговування клієнтів поштового зв’язку та створені пересувні відділення (це повноцінне поштове відділення, яке приїжджає у населені пункти, аби надати сільським жителям весь необхідний їм спектр поштових, логістичних, фінансових та інших послуг).

Пересувні відділення діють у населених пунктах: с.Тайкури, с.Порозове, с.Загороща.

У с. Корнин та с. Колоденка працює відділення Нової пошти.

ТОВ «Нова Пошта» забезпечує легку доставку для кожного клієнта – до відділення, поштомату або за адресою. Компанія надає логістичні та дистрибуційні послуги, доставляючи як документи та найдрібніші посилки, так і великі вантажі.

Майже у всіх населених пунктах громади наявне покриття волокно–оптичними мережами. Крім провідникового (оптичного) по населених пунктах громади є можливість підключення Інтернету через радіозв’язок.

На території Корнинської сільської ради розташована 1 (одна) базова станція (ID базової станції–UR0850) (на території с.Тайкури UA56060330050029801).

 

Таблиця 1.15. Інформація про наявність Інтернету по населених пунктах громади

Населений пункт

Назва провайдера

високошвидкісного інтернету

 
 

с.Корнин

Наш Простір

 

с.Тайкури, с.Порозове

ТОВ Воля, мережа Lanet

 

с.Колоденка

Мережа Lanet, АТ «Укртелеком»

 

с.Загороща

Наш Простір, АТ «Укртелеком»

 

 

Інфраструктура торгівлі та сфери послуг

Мережа закладів торгівлі на території Корнинської громади є досить розгалуженою. Мережа торгівельних закладів громади нараховує 15 закладів, з них: непродовольчих – 2, магазини зі змішаним асортиментом товарів – 13. У магазинах, які розташовані на території сільської ради, наявний великий вибір товарів, як продуктів харчування, так і товарів повсякденного вжитку, будівельних матеріалів.

На території Корнинської сільської ради працюють 2 заклади ресторанного господарства, які надають послуги з харчування.

 

1.6. МІСТОБУДІВНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Шлях до сталого та гармонійного розвитку територій – це розроблення і впровадження в практичну діяльність містобудівної документації, яка є інструментом регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Стратегічні документи, у тому числі програми економічного, соціального та культурного розвитку територій повинні узгоджуватись з містобудівною документацією відповідного рівня.

Генеральний план – це основний вид містобудівної документації на місцевому рівні, призначений для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій має здійснюватись виключно на підставі затвердженої містобудівної документації.

У Корнинській сільській раді генеральні плани та плани зонування розроблені у 4 населених пунктах.

 

Таблиця 1.16. Інформація про забезпеченість населених пунктів територіальної громади містобудівною документацією

№ з/п

Назва населеного пункту

Дата та № рішення органів місцевого самоврядування

Примітка (вказати, якщо документація відсутня або в стані розробки)

про розроблення генерального плану

про затвердження генерального палану

про розроблення плану зонування

про затвердження плану зонування

1

с.Корнин

19.03.2012 № 537

21.05.2014 № 953

19.03.2012 № 537

21.05.2014 № 953

 

2

с.Колоденка

16.04.2015 № 1427

05.10.2016 № 472

  16.04.2015 № 1427

05.10.2016 № 472

 

3

с.Порозове

20.02.2019 № 55

29.06.2022 № 1142

  20.02.2019 № 55

29.06.2022 № 1142

 

4

с.Тайкури

5

с.Загороща

24.02.2016 № 121

24.01.2018 № 1355

24.02.2016 № 121

24.01.2018 № 1355

 

 

У зв’язку з відсутністю актуальної містобудівної документації (генеральних планів) ускладнюється вирішення питань створення та використання резерву територій, призначених для містобудівних потреб, визначення режиму використання земель, охорони довкілля, розвитку інженерно–транспортної інфраструктури, збереження історико–культурної спадщини, розвитку туризму, проєктування транспортних, енергетичних та інших інженерних комунікацій.

 

1.7. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВІДПОВІДНОСТІ РЕГІОНАЛЬНІЙ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

 

Базовим документом просторового планування реґіону є Схема планування території Рівненської області (розроблена у 2011 році Державним підприємством Український державний науково–дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТО» імені Ю.М. Білоконя і затверджена рішенням Рівненської обласної ради від 30.03.2012 № 598). У цій схемі здійснено функціональне зонування територій області.

Відповідно до Схеми планування території Рівненської області на території громади передбачено розвиток таких функціональних зон як (рис. 1.15):

Фото без опису

Умовні позначення:

Фото без опису                     Фото без опису

Фото без опису                       Фото без опису

Фото без опису                               Фото без опису

Фото без опису                                         Фото без опису

Рис. 1.14. Корнинська ТГ на Схемі планування території

Рівненської області

https://data.gov.ua/dataset/e3914a6a–1408–4e27–a36e–7eb0102d0f15

– території переважно сільськогосподарського використання;

– території переважно містобудівного освоєння.

Тобто економічне зростання Корнинської ТГ в перспективі визначатиметься рівнем розвитку туристичної, рекреаційної та оздоровчої сфери та розвитком сільського господарства з елементами переробки сільськогосподарської продукції. Такі напрямки розвитку обумовлені природо–ресурсним потенціалом громади, наявністю пам’яток архітектури та історії. Водночас це мусить бути враховано Корнинською сільською радою при прийнятті рішень щодо використання земельного фонду громади, профілю залучення інвесторів, формування місцевих цільових програм економічного спрямування, налагодженні взаємодії із закладами фахової та вищої освіти щодо напрямків підготовки фахівців, які будуть затребувані в громаді, а також при розробленні Комплексного просторового плану Корнинської сільської територіальної громади. 

1.8. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

 

Станом на 1 січня 2025 року у Корнинській громаді зареєстровано 63 юридичних осіб та 497 фізичних-осіб підприємців (ФОП), що займаються наданням послуг у різних сферах. Галузева структура зареєстрованих у Корнинській СТГ юридичних осіб, які ведуть комерційну діяльність, та ФОПів, станом на 01 січня 2025 року.

Серед 63 юридичних осіб, зареєстрованих у громаді, 21 працюють у сільському господарстві, 9 у переробній промисловості, 10 у сфері оптової та роздрібної торгівлі, 12 надають транспортні послуги та послуги з технічного обслуговування автотранспортних засобів, 5 займаються будівництвом та будівельно-монтажними роботами, 7 іншими видами діяльності.

 

Структура економіки за видами економічної діяльності

 

Для аналізу галузевого розподілу економіки Корнинської громади доцільно здійснити структурування суб’єктів господарської діяльності за видами економічної діяльності в розрізі надходжень до бюджету в 2024 році (табл. 1.17). У таблиці подані показники, які характеризують фактичний вклад кожної із галузей в економіку та підприємства, що представляють галузь в громаді.

В таблиці представлені підприємства та організації, які продукують найбільші обсяги податкових доходів за певними видами економічної діяльності в Корнинській громаді.

 

Таблиця 1.17. Основні суб’єкти господарювання та структура економіки Корнинської МТГ за податковими надходженнями до місцевого бюджету в 2024 році

За 2024 рік

Надходження, грн

Переробна промисловість:

1. ПП "РІВНЕ–ФЛЕКС" – 18.12 Друкування іншої продукції –

1280490,47

2. ТОВ "СТАТУС ПЕЛЕТ" – 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво

36254,27

3. ГРУНІ ТОВ – 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин

93153,16

4. ТОВ "МЗБУ" – 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва

239622,18

5. ТОВ "ДОЛОНІ–ТОЙС" – 32.40 Виробництво ігор та іграшок

150078,45

6. ТОВ "ВІП–ТОЙС"

587692,53

7. АРМУД РІВНЕ ТОВ – 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво

20008,09

8. ТОВ "СТАТУС ІД" – 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво

9246,36

9. ВКК УКРДЕКОР ТОВ – 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали

61914,02

10. ТОВ "Анівей" – 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво

Оптова торгівля:

1. ТОВ "ТБК "МАЯК" – 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно–технічним обладнанням

1538280,65

2. ТОВ "СТБ–К" – 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього

153903,73

3. ТОВ "ДОРІ–ТІ" – 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього

63261,52

4. ТОВ "АДЕНА–АГРО" – 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням

93973,85

5. ДОЗУЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ТОВ – 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням

20245,76

6. АМБЕКС ТОВ – 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

10675,20

7. ТОВ "ГРИЛЬ ТРЕЙД" – 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами

659,84

8. ХІМПАК УКРАЇНА ТОВ – 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами

67771,35

9. СПАРТРОЙ ТОВ – 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів

259965,47

10. ПЕРФЕКТАВТО ТОВ – 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів

130627,22

Будівництво:

1. ТОВ ЧОРНЕ МОРЕ ОДИН – 43.29 Інші будівельно–монтажні роботи

724076,33

2. ТОВ РІВНЕСЕРВІС – 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування

181820,16

3. АРКТУР ТОВ – 43.21 Електромонтажні роботи

133758,43

4. ЗАХІДБУДЦЕНТР ТОВ – 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

205524,63

5. БК ЗАХІДМІСЬКБУД ТОВ – 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель

107565,24

Транспорт:

1. СВИРИДТРАНС ТОВ – 49.41 Вантажний автомобільний транспорт

359169,73

2. ТОВ "ДМТ–ТРАНС" – 49.41 Вантажний автомобільний транспорт

268340,00

3. ТОВ РІВНЕТРАНС–ГРУП – 49.41 Вантажний автомобільний транспорт

42290,39

4. ДМИТЕРТРАНС ТОВ – 49.41 Вантажний автомобільний транспорт

6597,86

5. ТОВ "ТРАКПОРТ" – 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів

130551,96

6. ВІК ТРАНС ЛОГІСТИК ТОВ – 49.41 Вантажний автомобільний транспорт

45051,95

7. ТАХОСЕРВІС–РІВНЕ ТОВ – 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів

77907,72

8. БТС АВТОГРУП ТОВ – 49.41 Вантажний автомобільний транспорт

100392,01

9. САПСАН АВТО ТРАНС ТОВ – 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.

49451,31

10.  ДП АВТОБАЗА ВАТ РІВНЕНСЬКЕ РТП – 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту

936,30

11. ТОВ "НВЦ "УКРЕКСПЕРТ" – 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення

783022,32

12. ТОВ "ЕТЦ ОП" – 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення

488939,85

Сільське господарство:

1. ВАЛЕНТИНА ГОРДІЙЧУКА ФГ – 101.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур

91735,92

2. ФГ "ЛІКЕРІЯ" – 101.50 Змішане сільське господарство

26148,31

3. ТОВ "АКРІС АГРО ГРУП"

1716671,82

4. БСГК РЕЗОНАНС

394816,14

5. ВIЛЬНЕ ФГ

84798,64

6. СВIТЛО, ФГ

136915,55

7. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "МРІЯ І К"

167623,34

8. ФГ МТС "Тайкури"

106044,75

9. ФГ "П`ятигірське"

61210,02

10. ТОВ "АКРІС АГРО"

117771,41

11. ТОВ "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ"

38570,54

12. ПСВ ЗОРЯ ФГ

15477,59

13. ТОВ "СВК ГОРИНЬ"

12983,48

14. IДЕК– 2006 ТОВ

2936,23

15. ТОВ "ВЕРХІВ–АГРО"

4015,88

16. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "РАНОК""

2190,00

17. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО " ЦУМА ""

1000,00

18. `МК БЕСТ 2020` ТОВ

1852,00

19. ФГ "КОРНІЙЧУК""

645,00

20. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "СВІТАНОК""

90,00

21. СФГ "ОЛЕНКА""

25,00

Інші види діяльності:

1. ПП "Формат–А" – 58.11 Видання книг

182941,09

2. МЕДІАЦІЙНА КОМПАНІЯ ТОВ – 69.10 Діяльність у сфері права

123200,00

3. АРКТУР ПРО ТОВ – 71.11 Діяльність у сфері архітектури

133758,43

4. ЗЕМНАД ПП – 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах

32161,56

5. КВАРТ АКТ ТОВ – 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

3750,00

6. ТОВ "ДЕНТАМЕД 2000" – 86.23 Стоматологічна практика

586291,82

Освіта:

1. Корнинський ліцей Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області імені Свіржевського Романа Петровича.

1408710,02

  2. Колоденський ліцей Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області 

1408282,68

3. Тайкурська гімназія Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області

508367,95

4. Корнинський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) "Дивосвіт" Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

299883,87

5. Тайкурський заклад дошкільної освіти (дитячий садок) "Сонечко" Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області

249514,76

6. Загорощанський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області

178018,51

7. Комунальний заклад «Школа мистецтв» Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області

235506,08

Охорона здоров'я:

   КНП ЦЕНТР ПМСД МЕДИЧНИЙ ПРОСТIР

355821,54

Державне управління:

Корнинська сільська рада

938008,19

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області 

475143,20

Відділ "Центр надання адміністративних послуг" Корнинської сільської ради

204143,19

Фінансовий відділ Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області

87054,62

 

1.9. ФІНАНСОВИЙ СТАН ТА БЮДЖЕТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Бюджет Корнинської сільської територіальної громади формується відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У 2024 р. доходи бюджету Корнинської громади становили 105,22 млн. грн. (на 16,5% більше, ніж у 2023 році), видатки – 103,54 млн грн (на 12,5% більше попереднього року). У 2024 р. бюджет Корнинської громади був профіцитним на 1,68 млн. грн.

 

Доходи

За інформацією Державного веб–порталу бюджету для громадян у 2024 р. податкові надходження склали 58,31% усіх доходів бюджету Корнинської громади (рис. 1.15). Питома вага офіційних трансфертів у 2024 році склала 36,77% усіх доходів бюджету громади. У 2023 році вона становила 45,80% (у 2022 р. – 50,53%) усіх доходів бюджету громади.

Фото без опису

Рис. 1.15. Динаміка доходів бюджету Корнинської сільської територіальної громади, 2022–2024 рр., млн. грн.

 

Податкові надходження

Основну частину (42,84%) усіх податкових надходжень до бюджету Корнинської сільської територіальної громади у 2024 році забезпечили доходи від місцевих податків і зборів. У громаді справляють наступні місцеві податки: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; орендна плата; плата за землю; транспортний податок; туристичний збір; єдиний податок. Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції встановили ставки та пільги щодо сплати місцевих податків.

 Для бюджету Корнинської ТГ вагоме значення має податок з доходів фізичних осіб 35,60% (в частині, яка скеровується до місцевого бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України) (рис. 1.16.).

 

Фото без опису

 

Рис. 1.16. Структура податкових надходжень до бюджету Корнинської сільської територіальної громади, 2022-2024 роки

 

У 2024 році відбулося зростання податкових надходжень до місцевого бюджету на 18,05 млн. грн. Зростання було забезпечене ростом доходів від сплати єдиного податку (+6,13 млн. грн.), податку на доходи фізичних осіб (+5,10 млн. грн.), акцизного податку з пального (+3,86 млн. грн.), земельного податку (+2,01 млн. грн.), податку на нерухоме майно (+0,41 млн. грн.) (табл. 1.18).

 

Таблиця 1.18. Бюджетоутворюючі податкові надходження Корнинської громади

Найменування податків

2023

2024

Відхилення

2024р. до 2023р. млн грн

млн. грн.

% у заг. обсязі ПН

млн. грн.

% у заг. обсязі ПН

Податкові надходження (ПН) всього:

43,31

100

61,36

100

18,05

100

ПДФО

16,74

38,65

21,84

35,59

5,10

25,25

Акцизний податок з пального

8,04

18,56

11,90

19,39

3,86

21,39

Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

1,14

2,63

1,32

2,15

0,18

1,00

Рентні платежі

0,01

0,02

0,01

0,02

0,00

0,00

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

0,48

1,11

0,89

1,45

0,41

2,27

Земельний податок

1,79

4,13

3,80

6,19

2,01

11,14

Орендна плата

1,57

3,63

1,86

3,03

0,29

1,61

Транспортний податок з фізичних осіб

0,01

0,02

0,02

0,03

0,01

0,06

Туристичний збір

0,14

0,32

0,2

0,33

0,06

0,33

Єдиний податок

13,38

30,89

19,51

31,80

6,13

33,96

Інші

0,01

0,02

0,01

0,02

0,00

0,00

 

У 2022 – 2024 роках у Корнинській сільській територіальній громаді було перевиконання доходів місцевого бюджету (на 7,89% – у 2022 році, на 4,16% – у 2023 році і на 2,70% – у 2024 році). Одним з факторів перевиконання – робота органів місцевого самоврядування з підприємцями щодо наповнення місцевого бюджету.

Офіційні трансферти

До місцевого бюджету Корнинської громади у 2024 році надійшло офіційних трансфертів 38,68 млн. грн., що на 2,78 млн. грн. менше, аніж у попередньому році.

75,53% усіх офіційних трансфертів, які громада отримувала від органів державного управління у 2024 році, становила освітня субвенція з державного бюджету. У 2023 році освітня субвенція становила 58,29% усіх офіційних трансфертів, у 2022 році – 70,06%.

У 2024 році Корнинська сільська територіальна громада отримала у складі офіційних трансфертів базову дотацію у розмірі 8,04 млн. грн., що на 9,01 млн. грн. менше ніж у 2023 році (базова дотація у 2023 році – 17,05 млн. грн.). На 6,71 млн. грн. більше у 2023 році ніж у 2022 році, (базова дотація у 2022 році – 10,34 млн. грн.).

 

Видатки

 

У 2024 році видатки місцевого бюджету Корнинської громади зросли на 12,53% і становили 103,54 млн. грн., у тому числі з загального фонду бюджету сільської територіальної громади профінансовано видатків у сумі 92,81 млн. грн., з них 8,04 млн. грн. за рахунок базової дотації з державного бюджету, решта – за рахунок власних доходів та субвенцій та з державного бюджету, вільних залишків коштів Корнинської сільської територіальної громади.

Загальна динаміка видатків бюджету Корнинської сільської територіальної громади:

  • 2022 рік: 72,55 млн. грн.
  • 2023 рік: 90,57 млн. грн. (+19,90%)
  • 2024 рік: 103,54 млн. грн. (+12,53%)

 

Фото без опису

Рис. 1.17. Динаміка видатків бюджету Корнинської громади, 2022–2024 роки,. млн. грн.

Найбільша частка в структурі видатків бюджету Корнинської громади у 2022-2024 роках припадала на фінансування освіти (66,22% усіх видатків бюджету громади у 2022 році, 54,37% – у 2023 році, 54,67% – у 2024 році) (рис. 1.9.3.). Абсолютне значення видатків на освіту збільшувалося кожного року, проте його частка в бюджеті зменшилася через значне збільшення видатків на економічну діяльність, житлово–комунальне господарство та інші напрями.

 

Таблиця 1.19. Видатки на освіту у громаді

Період

Абсолютне зростання видатків по освіті (млн грн)

Відносне зростання видатків по освіті (%)

2022 → 2023

+1,20

+2,43%

2023 → 2024

+7,36

+13,00%

 

У складі видатків на освіту у 2024 році 71,95% становили видатки на загальну середню освіту, 18,11% – на дошкільну освіту, 4,50% – на позашкільну освіту і 1,58% – на інші заклади і заходи у сфері освіти (рис. 1.9.4).

 

Фото без опису

Рис. 1.18. Структура видатків місцевого бюджету Корнинської ТГ у 2024 році, %

У 2023 році порівняно з 2022 роком, зросли видатки на освіту (+1,20 млн. грн.), на державне управління (+0,79 млн. грн.), на соціальний захист населення (+0,66 млн. грн.), на культуру та мистецтво (+1,48 млн. грн.), на фізичну культуру та спорт (+0,11 млн. грн.), на ЖКГ (на 3,53 млн. грн.), на економічну діяльність (+10,58 млн. грн.). Натомість у 2023 році зменшились видатки на охорону здоров’я (на 1,22 млн. грн.) порівняно з 2022 роком.

У 2024 році порівняно з 2023 роком, зросли видатки на освіту (+7,36 млн. грн.), на державне управління (+3,43 млн. грн.), на соціальний захист населення (+2,98 млн. грн.), на культуру та мистецтво (+0,64 млн. грн.), на фізичну культуру та спорт (+0,17 млн. грн.), на ЖКГ (на 3,53 млн. грн.), на економічну діяльність (+10,58 млн. грн.). Натомість у 2024 році зменшились видатки на ЖКГ (на 0,85 млн. грн.), на економічну діяльність (+2,62 млн. грн.) порівняно з 2023 роком.

 

1.10. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВЛАДИ

 

Структура органу місцевого самоврядування та виконавчого комітету

Місцеве самоврядування Корнинської сільської територіальної громади здійснюється Корнинською сільською радою у складі Голови ради та 22 депутатів сільської ради.

Виконавчий комітет утворений у складі 14 осіб, у тому числі сільського голови, заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого комітету, секретаря сільської ради, які здійснюють свої повноваження у різних сферах діяльності – забезпечення законності, правопорядку, охорони прав і свобод громадян, у сфері соціально–економічного розвитку, підприємництва, будівництва, транспорту і зв’язку, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров’я та соціального захисту.

У лютому 2025 року затверджено структуру та штатну чисельність Корнинської сільської ради у кількості – 51 штатних одиниць. Відповідно до рішення Корнинської сільської ради від 20.022025р. № 1951 штатна чисельність Корнинської сільської ради становить 51 штатну одиницю та має наступну структуру (табл. 1.20.).

 

Таблиця 1.20. Структура та чисельність апарату Корнинської сільської ради

Назва  відділів та посад

К-сть штат. од.

I. Апарат сільської ради та виконавчого комітету

1.Керівництво сільської ради і виконавчого комітету

3,0

1

Сільський голова

1

2

Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчого органу

1

3

Секретар сільської  ради

1

2.Відділ бухгалтерського  обліку та звітності

4,0

1

Начальник відділу – головний бухгалтер

1

2

Головний спеціаліст

1

3

Спеціаліст I категорії

1

4

Спеціаліст ІІ категорії

1

3. Відділ архітектури, будівництва, інвестицій, комунальної власності та земельних відносин                                              

4,0

1

Начальник відділу

1

2

Головний спеціаліст

1

3

Спеціаліст І категорії

1

4

Інспектор

1

4. Відділ соціального захисту населення

8,0

1

Начальник відділу

1

2

Спеціаліст II категорії

2

3

Інспектор

5

5.Відділ юридичної, організаційно–кадрової та мобілізаційної роботи

5,0

1

Начальник відділу

1

2

Спеціаліст ІІ категорії

1

3

Інспектор військового обліку

1

4

Інспектор 

2

6. Обслуговуючий персонал

5,5

1

Прибиральник службових приміщень

1,5

2

Підсобний робітник

1

3

Сторож

2

4

Завідувач господарством   

1

Всього:

29,5

II. Виконавчі органи Корнинської сільської ради

1. Фінансовий відділ

2,0

1

Начальник відділу

1

2

Головний спеціаліст

1

2. Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту

8,0

Апарат відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту

1

Начальник відділу

1

2

Головний спеціаліст

1

3

Спеціаліст І категорії

1

Централізована бухгалтерія відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту

1

Головний бухгалтер

1

2

Економіст

1

3

Бухгалтер

2

4

Фахівець з публічних закупівель

1

3.Служба у справах дітей

3,0

1

Начальник

1

2

Спеціаліст  І категорії

1

3.

Спеціаліст

1

4.Відділ «Центр надання адміністративних послуг»

8,5

1

Начальник відділу

1

2

Головний спеціаліст

1

3

Державний реєстратор

2

4

Адміністратор

3

5

Діловод

1

6

Технічний працівник

0,5

Всього:

21,5

Всього по Корнинській сільській раді та її виконавчих органах

51,0

 

 

2. SWOT–АНАЛІЗ

 

На основі проведеного аналізу основних тенденцій та проблем соціально– економічного розвитку громади, оцінки природно–ресурсного, виробничого, інноваційного, фінансового і людського потенціалу визначено сильні і слабкі сторони (внутрішні чинники) та можливості і загрози (можливі зовнішні впливи).

Таблиця факторів SWOT була напрацьована на засіданнях Робочої групи 1 липня 2025 року.

Таблиця 2.1 SWOT-аналіз Корнинської територіальної громади

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Через територію громади проходить автодорога М06 Київ–Чоп. Громада межує із Рівненською міською територіальню громадою.

2. Громада має знаний аграрний потенціал. Землі с/г призначення складають 77%.

3. Наявні вільні землі, як сільськогосподарсь–кого так і промислового значення.

4. У громаді активно працює Центр надання адміністративних послуг.

5. Розвинений малий бізнес, що забезпечує позитивну динаміку податкових надходжень у бюджет громади та збільшення кількості фізичних осіб–підприємців.

6. У громаді наявний значний туристичний та рекреаційний потенціал (заповідні території,  історичні пам’ятки).

7. У громаді розвинута мережа закладів соціальної сфери – освітні, культурні та спортивні заклади.

8. Стабільна криміногенна ситуація на території громади, низький рівень злочинності.

1. Відсутність закладу дошкільної освіти у с.Колоденка.

2. Трудова міграція населення, висока тіньова зайнятість.

3. Відсутнє транспортне сполучення між населеними пунктами громади та адміністративним центром.

4. Забруднення р.Устя стічними водами.

5. Низький рівень громадської ініціативи мешканців громади.

6. Низький рівень матеріально–технічної бази закладів культури.

7. Відсутність централізованої системи водопостачання та водовідведення у населених пунктах громади.

Можливості

Загрози

  1. Членство України у ЄС.

2. Зростання інвестиційної привабливості України.

3. Розвиток логістики та ефективне використання транзитно-транспортного        потенціалу.

4. Зростання світового попиту на продовольство.

5. Реалізація проєктів розвитку громад за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та міжнародної технічної допомоги.

6. Розвиток відновлюваної енергетики та використання альтернативних видів палива.

7. Популяризація екологічного способу життя та споживання органічної продукції.

 8. Зростання популярності внутрішнього туризму

  1. Продовження військової агресії  рф в Україні.
  2. Призупинення реформ в Україні.
  3. Корупція і кругова порука у державі.
  4. Скорочення у найближчі роки частки працездатного населення.
  5. Значний відтік капіталу з України.
  6. Зростання епідемічних захворювань, низький рівень контролю відповідних служб

 

SWOT/TOWS–аналіз виявляє взаємозв‘язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити,як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші «кластери» комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні виклики мають стратегічне значення для Корнинської громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий.

 

Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

Підтримують

 

 

Сильні сторони

 

Можливості

1. Через територію громади проходить автодорога М06 Київ–Чоп. Громада межує із Рівненською міською територіальню громадою.

1. Членство України у ЄС.

 

 

 

2. Громада має знаний аграрний потенціал. Землі с/г призначення складають 77%.

2. Зростання інвестиційної привабливості України.

 

 

3. Наявні вільні землі, як сільсько– господарського так і промислового значення.

3. Розвиток логістики та ефективне використання транзитно–транспортного                 потенціалу

 

 

 

4. У громаді активно працює Центр надання адміністративних послуг.

 

4. Зростання світового попиту на продовольство.

 

 

 

5. Розвинений малий бізнес, що за без–печує позитивну динаміку податкових надходжень у бюджет громади та збільшення кількості фізичних осіб–підприємців.

 

5. Реалізація проєктів розвитку громад за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та міжнародної технічної допомоги.

 

 

 

6. У громаді наявний значний туристи–ний та рекреаційний потенціал (запо–відні території,  історичні пам’ятки).

6. Розвиток відновлюваної енергетики та використання альтернативних видів палива.

 

 

 

7. У громаді розвинута мережа закладів соціальної сфери – освітні, культурні та спортивні заклади.

 

7. Популяризація екологічного способу життя та споживання органічної продукції.

 

 

 

8. Стабільна криміногенна ситуація на території громади, низький рівень злочинності.

 

8. Зростання популярності внутрішнього туризму

 

Рис. 2.1. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»

 

SWOT/TOWS-аналіз виявляє взаємозв‘язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити, як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші «кластери» комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні виклики мають стратегічне значення для Демидівської громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий.

Сектор «Виклики».Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

Зменшують

 

 

Слабкі сторони

 

Можливості

1. Відсутність закладу дошкільної освіти у с.Колоденка.

1. Членство України у ЄС.

 

 

 

2. Трудова міграція населення, висока тіньова зайнятість.

2. Зростання інвестиційної привабливості України.

 

 

 

3. Відсутнє транспортне сполучення між населеними пунктами громади та адміністративним центром.

3. Розвиток логістики та ефективне використання транзитно–транспортного                 потенціалу

 

 

 

4. Забруднення р.Устя стічними водами.

4. Зростання світового попиту на продовольство.

 

 

 

5. Низький рівень громадської ініціативи мешканців громади.

 

5. Реалізація проєктів розвитку громад за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та міжнародної технічної допомоги.

 

 

 

6. Низький рівень матеріально–технічної бази закладів культури.

6. Розвиток відновлюваної енергетики та використання альтернативних видів палива.

 

 

 

7. Відсутність централізованої системи водопостачання та водовідведення у населених пунктах громади.

7. Популяризація екологічного способу життя та споживання органічної продукції.

 

 

 

 

 

8. Зростання популярності внутрішнього туризму

Рис. 2.2. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»

 
Сектор «Ризики».Тип стратегії – оборонна.

 

 

 

Слабкі сторони

Посилюють

 

 

Загрози

1. 1. Відсутність закладу дошкільної освіти у с.Колоденка.

1. Продовження військової агресії  рф в Україні.

 

 

 

2. Трудова міграція населення, висока тіньова зайнятість.

2. Призупинення реформ в Україні.

 

 

 

3. Відсутнє транспортне сполучення між населеними пунктами громади та адміністративним центром.

 

3. Корупція і кругова порука у державі.

 

 

 

4. Забруднення р.Устя стічними водами.

4. Скорочення у найближчі роки частки працездатного населення.

 

 

 

5. Низький рівень громадської ініціативи мешканців громади.

 

5. Значний відтік капіталу з України.

 

 

 

6. Низький рівень матеріально–технічної бази закладів культури.

 

6. Зростання епідемічних захворювань, низький рівень контролю відповідних служб.

 

 

 

7. Відсутність централізованої системи водопостачання та водовідведення у населених пунктах громади.

 

 

 

Рис. 2.3. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»

 

Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку: Порівняльні переваги

 (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

    • Прогнозоване продовження євроінтеграційних процесів та реформ в Україні сприятимуть покращенню бізнес–клімату та зростанню зацікавленості інвесторів до України. З урахуванням таких сильних сторін Корнинської громади, як наявність привабливих ділянок та рекреаційних зон, наявність достатньої кількості трудових ресурсів, такі можливості стимулюватимуть підтримку існуючих та створення нових бізнесів на території громади за рахунок інвесторів, що разом з очікуваним підвищенням доходів населення та зацікавленістю європейських споживачів аграрною органічною продукцією, призведе до зростання рівня зайнятості та рівня доходів населення Корнинської громади.
    • Серед населення України та Європи зростає популярність сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму, чим може скористатися Корнинська громада, на території якої розміщені заповідні території, історичні пам’ятки.
    • Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях громади, стимулюватиме розвиток наявних у громаді підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості.

 

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

    • Зношеність інженерно–технічних комунікацій, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами в середньостроковій перспективі можуть бути частково усунуті завдяки бюджетній підтримці, що надається для територіальних громад, а також фінансовими ресурсами з ДФРР.
    • Інвестиційна активність та покращення бізнес–клімату може сприяти підвищенню підприємницької активності у громаді та, в якійсь мірі, покращанню якості надання адміністративних послуг. Водночас, активне використання механізмів державної підтримки громад (пряма бюджетна підтримка та ДФРР) дозволить набути досвіду у залученні й позабюджетних коштів.
    • Підвищення підприємницької активності також може збільшитися за рахунок зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму.

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

Згортання реформ та, як наслідок цього, скорочення обсягів фінансової підтримки громади обмежуватиме реконструкцію інженерно–технічних комунікацій, доріг, покращення матеріально–технічної бази соціальної сфери населених пунктів громади.

 

РОЗДІЛ 3. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Зважаючи на те, що основним фактором впливу, який обумовлює траєкторію, темпи, можливості та ризики розвитку громад в Україні на сьогоднішній день, є повномасштабна війна, яку розгорнула росія на території нашої держави, в основі сценаріїв розвитку громад лежить фактор війни.

Основними сценаріями розвитку є: песимістичний та стримано оптимістичний.

 

Песимістичний сценарій розвитку

 

Песимістичний сценарій розвитку територій формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально–економічної системи залишається незмінним або може погіршуватися, з огляду на продовження війни/ її перехід у заморожений стан, що не дозволяє сформувати стимули для розвитку країни, регіону, громади.

 

Базові припущення песимістичного сценарію – зовнішні чинники:

    1. Війна з росією триває, здійснюються перманентні бомбардування українських міст, об’єктів інфраструктури, економіки тощо. Ситуація щодо вторгнення з боку білорусі залишається напруженою.
    2. Демографічні втрати, спричинені війною, подальше зменшення населення через падіння народжуваності і активні еміграційні процеси, різкі зміни в системі розселення.
    3. Виключення частини території України з господарської діяльності через окупацію, мінування територій, забруднення земель (зокрема с/г) через хімічні та вибухові ураження тощо.
    4. Втрата економічного потенціалу східних регіонів, їх деіндустріалізація, різкі зміни в системі розміщення господарської діяльності.
    5. Зниження економічної спроможності більшості територіальних громад та регіонів України (через вилучення територій з господарської діяльності, релокацію бізнесу та переміщення трудового ресурсу, розірвання логістичних ланцюгів, втрату експортних можливостей тощо) та розширення територій, які потребують державної підтримки.
    6. Масові руйнування інфраструктури, невідповідність та вразливість інфраструктури для потреб військового часу.
    7. Необхідність відновлення управління та базової інфраструктури на деокупованих територіях.
    8. Велика кількість ВПО, необхідність їх інтеграції в соціальне і економічне життя приймаючих громад.
    9. Дестабілізація ринків праці через масове переміщення працівників, релокацію бізнесу, втрата фахівців через мобілізацію, еміграцію тощо.
    10. Поява великої кількості ветеранів, які потребують реабілітації та інтеграції в мирне життя
    11. Зниження доходів бюджету на тлі зростання видатків на утримання армії та розвиток ВПК.
    12. В умовах воєнного стану спостерігається згортання децентралізації та повернення до централізованого управління.
    13. Відсутність реальних механізмів /програм підтримки місцевого економічного розвитку.
    14. Перекладання повноважень у соціальній сфері на рівень територіальних громад.
    15. Рівень тіньової зайнятості залишається високим, а в деяких громадах поглиблюється через економічну депресію та неспроможність суб’єктів бізнесу сплачувати податки.
    16. ВВП країни досягнуло мінімального рівня за останні 30 років. Тенденцій відновлення економічної активності не спостерігається.
    17. Гривня підтримується виключно міжнародними вливаннями та кредитами, темп інфляції залишається високим.
    18. Інфляція та втрата доходів частини насеення призводять до зниження купівельної спроможності населення.
    19. Інвестиційні потоки відкладаються в часі до завершення війни.
    20. Податковий тиск на підприємців залишається високий. З метою наповнення державного та місцевих бюджетів податковий тиск може навіть посилюватись.

 

Базові припущення песимістичного сценарію – внутрішні чинники:

  1. Територіальні громади далі несуть навантаження, спричинені війною
  2. Зростання демографічних ризиків для громади через втрату дітей, молоді, населення у працездатному віці, що вже у найближчі роки спричинить скорочення споживачів освітніх, медичних, культурних послуг.
  3. Громади втрачають мешканців, зокрема вузьких фахівців, що відображається на забезпеченні процесів життєдіяльності громади.
  4. Економіка в громаді слабо розвинута, більшість працює в тіні, розвитку малого та середнього бізнесу не приділяється достатньої уваги.
  5. Розвиток сільського господарства обмежений змінами в можливостях експорту, туристична сфера не відновилась після падіння в умовах коронокризи, промисловість потерпає від втрати логістичних ланцюгів, потенційних напрямів збуту продукції тощо.
  6. Доходи місцевих бюджетів знижуються через зменшення офіційних трансфертів з державного бюджету та зниження економічної активності в громадах.
  7. Значно зростають видатки місцевих бюджетів на заходи у сфері безпеки (зокрема будівництво / ремонт укриттів), забезпечення потреб військових, підтримку ВПО, соціальні виплати ветеранам та родинам загиблих тощо.
  8. Інвестиційний клімат у громаді залишається у замороженому стані до завершення бойових дій.
  9. Рівень купівельної спроможності населення постійно знижується.
  10. Громади продовжують оптимізацію мережі закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо з огляду на брак бюджетного ресурсу, але це не супроводжується зростанням якості освітніх, медичних, культурних, соціальних послуг.
  11. Обмеження на використання бюджетних коштів на капітальні видатки залишаються жорсткими, що не дозволяє оновлювати соціальну та інженерну інфраструктуру в громадах.
  12. Збільшення кількості недобудованих об’єктів через брак інвестиційного /бюджетного ресурсу.
  13. Інституції підтримки бізнесу в громаді не формуються через обмеженість бюджетного ресурсу та/або відсутність фахівців (проектних менеджерів).
  14. Заходи з забезпечення енергоефективності згортаються, видатки на екологічні цілі скорочуються, що поряд із відсутністю модернізації інженерної інфраструктури негативно впливає на екологічну ситуацію в громаді.

 

Результат імплементації песимістичного сценарію для Корнинської ТГ:

    • Продовження демографічних втрат спричинить до скорочення чисельності мешканців громади, зокрема працездатного населення. Ситуацію погіршують міграційні та мобілізаційні процеси, що призводить до зростання навантаження на працездатне населення. Території продовжать занепадати через відсутність ринку праці та реальних джерел доходів.
    • Зниження народжуваності призведе у середньостроковій перспективі до скорочення чисельності учнів перших класів закладів освіти громади та дітей у дошкільних закладах. Зважаючи на проведені прогнозні оцінки, ДЗО громади наступні 3 роки не відчують різкого скорочення кількості дітей, натомість далі матиме місце поступове зниження кількості дітей.
    • Кількість робочих місць залишається на тому ж рівні, рівень доходів громадян не перевищує середньо регіонального значення. Економічна активність у сільських територіях громади обмежується сировинним продуктом із низькою доданою вартістю. Незважаючи на економічний потенціал, повільно розвивається сфера туризму, креативних індустрій, рекреації і суміжних із ними галузей гостинності та громадського харчування. Культурний розвиток залишається вразливим через невідповідність матеріально–технічної бази установ культури сучасним вимогам; має місце недостатній рівень умов для розвитку творчих та інтелектуальних здібностей, проведення дозвілля.
    • Через скорочення державних програм та субвенцій інфраструктура громади і комунальні об’єкти залишаються у критичному стані. Інженерна інфраструктура продовжує зношуватись. Громада розвивається надто повільно, що не задовольняє потреб мешканців.
    • Більшість територій та об’єктів природно–заповідного фонду перебувають у незадовільному стані, у достатній мірі не здійснюється їх охорона та збереження відповідно до діючого законодавства, що призводить до втрати природної цінності заповідних об’єктів. Збереження високого антропогенного навантаження на природне середовище опосередковано негативно впливає на здоров’я населення громади та відповідно на погіршення показників демографії.

 

Стримано-оптимістичний сценарій розвитку

Стримано-оптимістичний сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються більш сприятливі зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує власні сильні сторони (конкурентні переваги) та можливості з метою нівелювання ризиків, які виникають з огляду на умови суспільно–економічного розвитку країни. Основним фактором цього з огляду на умови суспільно–економічного розвитку країни. Основним фактором цього сценарію є ймовірність завершення війни не пізніше 2024 року.

 

Базові припущення стримано–оптимістичного сценарію – національний

та регіональний рівень:

  1. Війна з росією завершується перемогою України або переходить у заморожений формат (без активних бомбардувань українських міст, об’єктів інфраструктури, економіки тощо). Уся / практично уся територія України деокупована. Ситуація щодо вторгнення з боку білорусі дещо вирівнюється.
  2. Частина населення, що перебувала за кордоном, повертається в Україну (щонайменше 50%).
  3. ВПО повертаються в свої громади або активно інтегруються в соціальний, економічний простір приймаючих громад. Зростання частки населення, яке проживає в великих та середніх містах. Активний розвиток агломерацій.
  4. Частина території України залишається виключеною з господарської діяльності на найближчі роки та такою, що непридатна для ведення с/г.
  5. Відновлення східних регіонів відбувається досить активно, але концентрується у великих містах. Відновлення спрямоване на соціальну інфраструктуру. Економіка східних регіонів відновлюється дуже повільно. Безпековий фактор є стримуючим для розбудови тут великих об’єктів промисловості (які характерні для цих регіонів).
  6. Об’єкти промисловості, зокрема ВПК, розміщуються в західних областях. Має місце брак кадрів інженерних спеціальностей у цих регіонах. Потребує коригування структура підготовки фахівців закладами вищої та професійно–технічної освіти.
  7. Поступове відновлення економічної активності в регіонах, яке основним чином сконцентроване у сферах будівництва, вироблення будівельних матеріалів, ВПК, с/г та с/г переробки.
  8. Розширення територій, які потребують державної підтримки.
  9. Запуск державних програм підтримки розвитку територій. Відновлення діяльності і збільшення фінансового ресурсу функціонування ДФРР, УКФ тощо.
  10. Висока активність донорів у запуску програм відновлення українських громад.
  11. Значне зростання інвестиційної активності (закордонних інвесторів), яке водночас супроводжується значною територіальною диференціацію та спрямування ресурсу в громади де окупованих, близьких до лінії фронту громад.
  12. Спрощення для інвесторів процедури підключення (вартості) до інженерних мереж.
  13. Поступове відновлення інженерної та дорожньої інфраструктури. Її активна модернізація із врахуванням безпекового факторам.
  14. Поступово відновлюється транзитних потенціал південних регіонів, розбудовуються пункти пропуску з країнами ЄС на західному кордоні, відновлення авіасполучення. Водночас Україна залишається «тупиковою» в контексті транзиту через росію чи білорусь.
  15. Поступова стабілізація ринків праці, налагодження взаємодії між роботодавцями, закладами професійно–технічної та вищої освіти, підготовка фахівців затребуваних в регіонах спеціальностей.
  16. Створення і реалізації програм для ветеранів, які потребують реабілітації та інтеграції в мирне життя, а також супроводу в започаткуванні, веденні власного бізнесу.
  17. Дешеві кредити та підтримка агропромислового сектору з боку держави активізують місцевий бізнес.
  18. Доходи державного та місцевого бюджетів будуть залишатись стабільними / не знижуватись в абсолютних цифрах, але із врахуванням інфляції свідчить про падіння фінансової спроможності.
  19. Продовження реалізації процесів децентралізації та прийняття низки затребуваних законів.
  20. Унормування відповідальності за реалізацію повноважень у соціальній сфері між державним, регіональним, місцевим рівнями.

 

Базові припущення стримано–оптимістичного сценарію – місцевий рівень:

  1. До 2027 року скорочення чисельності населення громади поступово припиняється, додатковим резервом громади стали мешканці, які повернулися з– за кордону та ВПО, які залишилися для постійного проживання. Інтенсивність міграційних процесів зменшується, молодь отримує ширший вибір пропозицій щодо Чисельність населення в громадах стабілізується. Зростає кількість народжених малюків.
  2. ВПО отримують підтримку відповідальних структур та не потребують втручання органів місцевої влади. Більшість ВПО інтегровані в життєдіяльність громад. Громади поступово відновлюють власну економічну спроможність. Активізують діяльність існуючі та створюються нові суб’єкти господарювання.
  3. Зростання доходів місцевих бюджетів та їх спроможності фінансувати розвиткові видатки.
  4. Зростання купівельної спроможності населення активізує місцеві ринки товарів і послуг в громадах.
  5. Усі релоковані підприємства відновили свою діяльність, перереєстровані у громаді та сплачують тут податки.
  6. Сформовані базові планувальні документи громади: стратегія, зонування земель громади, схему планування території громади, інвестиційний паспорт громади, інвентаризація комунальних та приватних активів.
  7. Активізується інвестиційна діяльність в громадах, оскільки Україна стає однією з найпопулярніших місць для інвестування.
  8. Громади створюють інституції підтримки малого та середнього бізнесу (Агенції МЕР тощо), що сприяє активному розвитку підприємництва в громадах.
  9. Створюються привабливі інвестиційні пропозиції у сферах глибокої переробки с/г продукції, високотехнологічних виробництв, сфері будівельних матеріалів, будівництва.
  10. Активно розвивається туризм в громадах і якість туристичних послуг зростає (оскільки основна орієнтація на іноземного туриста).
  11. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та/чи Плану відновлення, відповідно, реципієнтом державних фондів та програм.
  12. Громада ефективно використовує державні субвенції та кошти інвесторів на розвиток інфраструктури.
  13. Громади здійснюють модернізацію мережі закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо, що супроводжується зростанням якості освітніх, медичних, культурних, соціальних послуг.
  14. Впровадження заходів із забезпечення енергоефективності, відновлення видатків на екологічні цілі, модернізація інженерної інфраструктури відбувається на вимогу часу і з огляду на вимоги європейського законодавства.
  15. Україна продовжує шлях інтеграції в ЄС, поступово модифікуючи власне законодавство.
  16. Завдяки реалізації значної кількості програм міжнародних донорів зростає інституційна спроможність органів місцевого самоврядування та органів влади в Україні.

 

Результат імплементації стримано–оптимістичного сценарію для Корнинської сільської територіальної громади

    • До 2027 року скорочення чисельності населення громади поступово припиняється, додатковим резервом громади стали мешканці, які повернулися з– за кордону та ВПО, які залишилися для постійного проживання. Інтенсивність міграційних процесів зменшується, молодь отримує ширший вибір пропозицій щодо працевлаштування та працевлаштування та рідше покидає громаду в пошуках кращої життєвої перспективи.
    • У громаду поступово заходять інвестори, створюючи нові робочі місця. Конкуренція на ринку праці між виробництвами різного напрямку призводить до конкуренції за кадри, що призводить до поступової стабілізації демографічної динаміки, збільшення зарплат працівників і відповідно відрахувань до місцевого бюджету.
    • Доступ підприємств до позичкового капіталу зростає через загальну стабілізацію економіки, поступове зниження банківських відсотків, зросту доступу до міжнародного капіталу та появою нових державних інструментів щодо стимулювання (в тому числі кредитування) бізнесу. На території громади поступово створюються привабливі умови для розміщення малих і середніх, в тому числі високотехнологічних, виробничих підприємств, сфери послуг для бізнесу і мешканців, збільшується самозайнятість населення. Відбувається розвиток стратегічного для громади виробничо–промислового комплексу. Сільська здійснює постійну комунікацію з бізнесом та сприяє його розвитку через реалізацію місцевої цільової програми.
    • Зростає виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, створюються агропереробні підприємства, фермерські господарства та сімейні ферми. Формуються місцеві продуктові бренди.
    • Громада поступово розвиває свій логістичний та транзитний потенціал, реалізуються державні програми та кредитні проєкти.
    • Зростання доходів бюджету, зокрема, бюджету розвитку, ефективне використання донорських програм та проєктів дозволяє розвивати критичну інфраструктуру, в т.ч. в доєднаних сільських поселеннях громади, зокрема здійснюється будівництво, асфальтування доріг та ремонт придорожньої інфраструктури, виникають нові мультифункціональні соціальні об’єкти, модернізується соціальна інфраструктура.
    • Внаслідок проведеної оптимізації соціальної сфери громади, поступово скорочуються витрати на соціальну сферу, операційно вільні кошти місцевого бюджету спрямовуються на покращення матеріально–технічної бази, впровадження заходів з енергоефективності. Внаслідок оптимізації освітньої мережі та мережі охорони здоров'я поступово підвищується якість цих послуг. За рахунок використання вивільнених приміщень та будівництва ЗДО, поступово зростає рівень охоплення дітей дошкільною освітою.
    • Активно розвивається туристична і креативна індустрії та суміжні галузі гостинності та громадського харчування, завдяки чому зростає попит на туристичні продукти громади. Повною мірою використовується весь економічний потенціал територій та об’єктів природно–заповідного фонду, об’єктів нерухомого майна культурної спадщини, елементів нематеріальної культурної спадщини, у тому числі культурно–традиційних особливостей життєдіяльності сільської місцевості. До 2027 року громада створює туристичну сервісну інфраструктуру та стає складовою регіональних та міжнародних туристичних маршрутів, що підтримується промоційними заходами.
    • Реалізуються проєкти з будівництва мереж централізованого водопостачання у сільських населених пунктах громади та водовідведення. Як наслідок систематичної та постійної роботи вдається реалізувати до 90 % запланованих у Стратегії заходів, що до 2027 року призводить до покращення якості освіти, охорони здоров’я, культури, якості життя населення та інших сфер діяльності громади, а також зростання чисельності та диверсифікації суб’єктів господарювання у громаді на рівні, достатньому для забезпечення нормального функціонування адміністративно–територіальної одиниці.

Розпочавши процес стратегічного планування, Корнинська територіальна громада зайняла тим самим активну позицію у формуванні власного майбутнього, яке повинно реалізуватися саме за стримано–оптимістичним сценарієм розвитку. Такий сценарій дозволить сформулювати стратегічне бачення її розвитку – майбутній бажаний стан громади, до якого вона прагне, реалізовуючи заплановану діяльність. Бачення виступає інтегруючим чинником, як на етапі планування, так і на етапі впровадження Стратегії. Досягнення стану, описаного в баченні – це найбільш віддалена мета, до якої прямує громада, досягаючи чергових цілей.

 

 

РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОРНИНСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

Відповідно до вище переліченого соціально–економічного аналізу, з врахуванням думки громадськості, місцевого бізнесу та за рішенням робочої групи по розробці Стратегії

Корнинська громада – безпечна, гостинна та фінансово спроможна громада, що має розвинену транспортну мережу з якісними дорогами. Територія приваблива для інвестицій та бізнесу з розвиненим «зеленим туризмом». Громада в якій комфортно жити та проводити своє дозвілля кожному мешканцю.

Дане бачення сформовано на спільних цінностях мешканців громади, які ґрунтуються на гармонії, взаємовідносинах і взаємозалежності. Воно буде сприяти об’єднанню мешканців громади навколо спільної ідеї, спонукатиме їх до співпраці та допоможе усвідомити, що тільки разом вони зможуть покращити власне життя та знайти баланс між матеріальними і нематеріальними цінностями.

Місія Корнинської громади – створення умов для комфортного проживання мешканців, їх всебічного розвитку, дотримання прав та свобод, сприяння залученню інвестицій та розвитку малого та середнього бізнесу, збереження екології, активізації мешканців та впровадження принципів доброго урядування.

 

РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЧНІ ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ КОРНИНСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 

5.1. Матриця цілей та завдань

Базуючись на результатах соціально–економічного аналізу, SWOT/TOWS– аналізу та висновках, члени робочої групи обрала як базову стримано– оптимістичний сценарій розвитку, який передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі. При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони.

Таким чином були обрані дві головні сфери зосередження зусиль на розвиток Корнинської громади:

  1. Економічна стабільність та інфраструктурний розвиток, оскільки наявний у громади потенціал та підприємницька ініціатива надають широкі можливості для розвитку економіки, що надасть додаткові можливості для розвитку громади.
  2. Підвищення рівня соціального розвитку населення, оскільки саме там існує відставання у якості життя, що призводить до негативних соціальних та демографічних наслідків, однак сільські території мають потенціал щодо залучення інвестицій та включення в економіку громади, зокрема, у сектор агропереробки.
  3. Екологічна стійкість, оскільки наявний природно–ресурсний потенціал, проблеми раціонального його використання та збереження є важливими для громади.

Для досягнення стратегічного бачення, за кожною стратегічного ціллю були визначені операційні цілі. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою. Стратегічні цілі повинні давати відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади:

Фото без опису

Рис. 5.1. Стратегічне бачення, стратегічні та операційні цілі

 

Операційні цілі деталізовані в завданнях. Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада намагатиметься досягнути цілей свого розвитку.

 

Таблиця 5.1. Стратегічні, операційні цілі та завдання

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Завдання

 

1. Економічна стабільність та інфраструктурний розвиток

 

1.1. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

      1. Створення умов для розвитку бізнесу
      2. Управління комунальним майном
      3. Розвиток земельних відносин

1.2.    Створення безпечних і комфортних умов для життя

1.2.1. Забезпечення потреб підрозділів сил безпеки та оборони

1.2.2. Забезпечення громадської безпеки, правопорядку та пожежної безпеки

1.2.3. Поліпшення дорожньо-транспортної інфраструктури

1.2.4. Розвиток житловокомунального господарства, благоустрій територій

2. Підвищення рівня соціального розвитку населення

 

2.1. Створення умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

      1. Розширення доступу населення до якісних соціальних послуг
      2. Розвиток системи надання адміністративних послуг
      3. Забезпечення надання якісних медичних послуг
      4. Підвищення якості освітніх послуг
      5. Поліпшення матеріального становища соціально незахищених груп населення
      6. Підтримка ветеранів, членів сімей загиблих захисників і захисниць України та членам сімей осіб, які зникли безвісти за особливих обставин
      7. Формування безбар’єрного середовища

2.2. Створення умов для здорового та активного способу життя

2.2.1. Розвиток спортивної, публічної та туристичної інфраструктури

2.2.2. Збереження історико культурної спадщини

2.2.3. Формування здорового способу життя серед населення, сприяння розвитку масового спорту

2.3. Розвиток управ-ління та громадської участі

2.3.1. Підвищення якості управління та ефективності роботи органів місцевого самоврядування

2.3.2. Розвиток електронного врядування та цифрових сервісів

2.3.3. Забезпечення відкритості, прозо–рості та підзвітності влади перед громадою

2.3.4. Формування активної громадянської позиції мешканців та залучення їх до прийняття рішень, підтримка громадських ініціатив

 

3. Екологічна стійкість

3.1. Раціональне ви-користання природ-них ресурсів та енергоефективність

3.1.1. Запровадження заходів з енергозбереження

3.1.2. Підтримка переходу на відновлювальні та ресурсозберігаючі джерела енергії

3.2. Розвиток систе-ми управління твер-дими побутовими відходами

3.2.1. Розробити місцевий план управ-ління твердими побутовими відходами.

3.2.2. Впровадження роздільного збирання сміття

3.3. Збереження та відновлення природних екосистем, охорона водних ресурсів

3.3.1. Озеленення територій, створення парків, алей, лісосмуг

3.3.2. Відновлення деградованих земель, очищення річок, боліт і ярів та інших водних об’єктів

3.3.3. Будівництво та реконструкція систем водопостачання та водовідведення

 

Стратегічна ціль 1. Економічна стабільність та інфраструктурний розвиток

Стратегічна ціль 1 спрямована використання найбільш вагомих переваг Корнинської громади – її ресурсів задля диверсифікації та розвитку економіки, підвищення привабливості громади як місця для ведення бізнесу для підприємців та потенційних інвесторів. Стратегічно важливим для громади є підтримати та розвинути пріоритетні види господарювання: переробну промисловість, виробництво харчових продуктів; сільське господарство, логістику, торгівлю та надання послуг, що в свою чергу призведе до зростання рівня зайнятості та рівня доходів населення.

Крім того, діяльність громади буде спрямована на підвищення рівня підприємницької активності населення, розвиток туристичного потенціалу, зокрема формування якісного туристичного та креативного продукту та його промоції з метою максимального використання економічного потенціалу наявних                            природних та культурно–історичних ресурсів.

До 2027 року громада спрямує зусилля в напрямку залучення інвестицій та створення для цього всіх умов: пришвидшення процесів актуалізації та розробки містобудівної документації з врахуванням потреб бізнесу під промисловість, логістику та послуги, паспортизації природних ресурсів, впорядкування об’єктів нерухомого комунального майна для надання в орендне користування.

Діяльність у межах стратегічної цілі 1 повністю узгоджується зі стратегічною ціллю «1. Розвиток конкурентної економіки» Стратегії регіонального розвитку Рівненської області на 2021–2027 роки.

Досягнення стратегічної цілі пропонується через наступну структуру операційних цілей та завдань.

 

Операційна ціль 1.1. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

Підтримка та розвиток малого та середнього підприємництва є однією з головних складових розвитку економіки громади, яке є джерелом добробуту для «середнього класу», забезпечує соціальну та політичну стабільність в громаді. МСП за своїм організаційним характером має значний адаптаційний потенціал і є найбільш динамічним елементом структури господарства, надає змогу вирішити низку проблем не лише економічного, а й соціального характеру, що особливо важливо в забезпеченні належного обслуговування населення та іншого бізнесу, створенні нових робочих місць та підвищенні самозайнятості населення, збільшенні надходжень до місцевого бюджету, розгалуженні видів економічної діяльності.

 

Операційна ціль 1.2. Створення безпечних і комфортних умов для життя

Метою операційної цілі є формування сучасного, безпечного та зручного середовища для проживання мешканців громади шляхом посилення системи безпеки, забезпечення громадського порядку, розвитку інфраструктури та підвищення якості житлово–комунальних послуг.

Досягнення цілі передбачає реалізацію таких завдань:

  • Забезпечення потреб підрозділів сил безпеки та оборони – підвищення рівня готовності та спроможності місцевих формувань і служб до виконання завдань із захисту населення та території, належне матеріально–технічне забезпечення.
  • Забезпечення громадської безпеки, правопорядку та пожежної безпеки – удосконалення системи превентивних заходів, розвиток інфраструктури охорони правопорядку, підтримка добровільних пожежних дружин, створення умов для оперативного реагування на надзвичайні ситуації.
  • Поліпшення дорожньо–транспортної інфраструктури – капітальний та поточний ремонт доріг, модернізація вулично–дорожнього освітлення, облаштування тротуарів, велодоріжок та безпечних пішохідних переходів.
  • Розвиток житлово–комунального господарства та благоустрій територій – підвищення якості комунальних послуг, модернізація інженерних мереж, озеленення та облаштування громадських просторів, створення комфортних умов для відпочинку та дозвілля жителів.

 

Стратегічна ціль 2. Підвищення рівня соціального розвитку населення

Стратегія розвитку Корнинської громади передбачає проведення ряду проектів, які можуть вплинути на підвищення якості життя в селах. Особливий акцент таких проектів повинен робитися на залучення молоді до суспільно–виробничих та підприємницьких процесів у сільській місцевості, оскільки молодше населення є критично важливим для збереження села.

Наявність вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які можуть бути запропоновані для інвесторів, створить можливість для будівництва нових підприємств галузі переробки с/г продукції, виробленої на сільських територіях громади. Завдання громади тут – сформувати якісні інвестиційні пропозиції, просунути їх на інвестиційні ринки та знайти стратегічного інвестора.

Діяльність у межах стратегічної цілі 2 повністю узгоджується зі стратегічними цілями 2 та 3 Стратегії регіонального розвитку Рівненської області на 2021–2027 роки.

Досягнення стратегічної цілі пропонується через таку структуру операційних цілей та завдань:

 

Операційна ціль 2.1. Створення  умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

До 2027 року зусилля Корнинської громади будуть спрямовані на створення комфортного та сучасного навчального середовища, зокрема реформування галузі, надання мешканцям рівних можливостей для здобуття якісної освіти, постійне підвищення якості освітніх послуг, оновлення змісту та форм організації освітнього процесу, розвиток системи безперервної освіти і в результаті формування відповідальної та толерантної особистості, що готова активно брати участь в діяльності своєї громади.

В умовах національної реформи освіти, освітня мережа громади трансформується в сучасний освітній простір у відповідності до стандартів «Нової української школи». Пріоритетними задачами для досягнення цієї цілі є оптимізація наявної мережі освітніх закладів для підвищення її ефективності і якості наданих послуг з одночасним вдосконаленням системи підвезення учнів та педагогів шкільними автобусами, покращення матеріально–технічної бази освітніх закладів та професійного рівня місцевих педагогів, забезпечення доступності освіти для дітей з інвалідністю та інших пільгових категорій населення.

Стан здоров’я жителів громади впливає на формування його ресурсного потенціалу, визначає рівень продуктивності та природного відтворення, у тому числі збільшення народжуваності, скорочення смертності. Відповідно особливу увагу буде приділено підвищенню якості та стандартів медичного обслуговування населення, зокрема реформуванню медичної галузі громади.

Мережа народних домів та бібліотек Корнинської громади є розгалуженою, проте культурні послуги, що надаються цими закладами не відповідають сьогоднішнім потребам населення. Трансформації потребує сам підхід до сфери культури на локальному рівні та переосмислення ролі культурних установ що повстали ще за радянської доби, перетворення їх у сучасні простори Для впровадження таких змін важливо сприяти залученню місцевої молоді та заохочувати спеціалістів сфери культури до роботи на місцях. Впровадження принципу пріоритету якості над кількістю у сфері культури вимагає оптимізації мережі культурних установ та зосередження ресурсів на створенні добре забезпечених центрів культури та дозвілля.

 

Операційна ціль 2.2. Створення умов для здорового та активного способу життя

Метою операційної цілі є формування сприятливого середовища для фізичного, культурного та соціального розвитку мешканців громади шляхом розбудови інфраструктури, збереження культурної спадщини та популяризації здорових практик у повсякденному житті.

Досягнення цілі передбачає виконання таких завдань:

  1. Розвиток спортивної, публічної та туристичної інфраструктури – будівництво та модернізація спортивних майданчиків, залів, стадіонів, облаштування зон відпочинку, створення туристичних маршрутів і публічних просторів для активного дозвілля.
  2. Збереження історико–культурної спадщини – охорона та реставрація об’єктів культурної спадщини, підтримка місцевих традицій та культурних практик, інтеграція історичних надбань у сучасне життя громади та розвиток культурного туризму.
  3. Формування здорового способу життя серед населення, сприяння розвитку масового спорту – організація інформаційних та освітніх кампаній із популяризації здорового харчування, фізичної активності та профілактики захворювань; підтримка спортивних секцій, гуртків та масових заходів для різних вікових груп населення.

Реалізація даної операційної цілі сприятиме підвищенню якості життя населення, збереженню культурної ідентичності, розвитку внутрішнього туризму, а також формуванню активної та здорової громади.

 

Операційна ціль 2.3. Розвиток управління та громадської участі

Метою операційної цілі є створення ефективної, прозорої та підзвітної системи місцевого самоврядування, що ґрунтується на принципах відкритості, цифровізації та широкого залучення громадян до процесів ухвалення рішень.

Досягнення цілі передбачає реалізацію таких завдань:

  1. Підвищення якості управління та ефективності роботи органів місцевого самоврядування – удосконалення організаційних процесів, впровадження сучасних методів управління, підвищення професійного рівня працівників.
  2. Розвиток електронного врядування та цифрових сервісів – забезпечення доступу мешканців до зручних онлайн–послуг, створення електронних платформ для комунікації між владою та громадою, цифровізація адміністративних процедур.
  3. Забезпечення відкритості, прозорості та підзвітності влади перед громадою – регулярне інформування про діяльність органів місцевого самоврядування, оприлюднення рішень і звітів, розвиток інструментів громадського контролю.
  4. Формування активної громадянської позиції мешканців та залучення їх до прийняття рішень, підтримка громадських ініціатив – організація громадських слухань, консультацій, участь громадян у стратегічному плануванні, підтримка місцевих проєктів і волонтерських рухів.

Реалізація цієї операційної цілі сприятиме підвищенню ефективності управління, розвитку партнерства між владою та громадою, зміцненню довіри до органів місцевого самоврядування та формуванню активного громадянського суспільства.

 

Стратегічна ціль 3. Екологічна стійкість

Метою стратегічної цілі є забезпечення збалансованого розвитку громади шляхом збереження природних ресурсів, підвищення рівня енергоефективності, охорони довкілля та формування екологічної свідомості населення. Вона спрямована на створення гармонійного поєднання економічного розвитку та захисту навколишнього середовища задля підвищення якості життя теперішніх і майбутніх поколінь.

Досягнення стратегічної цілі здійснюватиметься через реалізацію таких операційних цілей:

  1. Раціональне використання природних ресурсів та енергоефективність – упровадження сучасних технологій енергозбереження, розвиток відновлюваної енергетики, скорочення енергоспоживання та формування культури ощадливого використання природних ресурсів.
  2. Розвиток системи управління твердими побутовими відходами – запровадження ефективних механізмів збору, сортування, переробки та утилізації відходів, зменшення їх негативного впливу на довкілля, підтримка ініціатив зі скорочення обсягів сміття.
  3. Збереження та відновлення природних екосистем, охорона водних ресурсів – охорона та відтворення біорізноманіття, захист річок, озер та джерел питної води, впровадження природоохоронних заходів, розвиток екологічних територій для рекреації та туризму.

Реалізація стратегічної цілі "Екологічна стійкість" сприятиме зміцненню екологічної безпеки громади, зменшенню антропогенного навантаження на довкілля, формуванню екологічної культури та створенню сприятливих умов для сталого розвитку.

 

Операційна ціль 3.1. Раціональне використання природних ресурсів та енергоефективність

Метою операційної цілі є зменшення споживання енергетичних і природних ресурсів, скорочення негативного впливу на довкілля та формування сучасної системи енергоефективного господарювання.

Досягнення цілі передбачає виконання таких завдань:

  1. Запровадження заходів з енергозбереження – модернізація систем освітлення та опалення, утеплення будівель, впровадження технологій зменшення енергоспоживання в комунальній та виробничій сферах, популяризація практик ощадливого використання ресурсів серед населення.
  2. Підтримка переходу на відновлювальні та ресурсозберігаючі джерела енергії – розвиток сонячної, вітрової та біоенергетики, стимулювання інвестицій у відновлювані джерела, використання сучасних технологій для зменшення залежності від традиційних енергоносіїв.

Реалізація операційної цілі сприятиме підвищенню енергоефективності громади, зменшенню витрат на енергоресурси, зниженню викидів парникових газів та формуванню екологічно відповідального способу життя.

 

Операційна ціль 3.2. Розвиток системи управління твердими побутовими відходами

Метою операційної цілі є створення ефективної та екологічно безпечної системи поводження з твердими побутовими відходами, що ґрунтується на принципах мінімізації утворення сміття, його сортування, переробки та повторного використання.

Реалізація передбачає:

  • запровадження сучасних методів збирання та вивезення відходів;
  • організацію роздільного збору та сортування сміття;
  • розвиток інфраструктури для переробки та утилізації відходів;
  • проведення інформаційно–просвітницьких кампаній для населення з метою формування культури відповідального споживання та поводження з відходами.

Виконання цієї цілі сприятиме зменшенню негативного впливу на довкілля, покращенню санітарного стану територій, збереженню природних ресурсів та підвищенню екологічної безпеки громади.

 

Операційна ціль 3.3. Збереження та відновлення природних екосистем, охорона водних ресурсів

Метою операційної цілі є відновлення природного балансу, збереження біорізноманіття та забезпечення належної якості водних ресурсів шляхом проведення екологічних заходів і розвитку відповідної інфраструктури.

Досягнення цілі передбачає виконання таких завдань:

  1. Озеленення територій, створення парків, алей, лісосмуг – розширення зелених зон у населених пунктах, формування екологічних коридорів і зон рекреації для населення.
  2. Відновлення деградованих земель, очищення річок, боліт і ярів та інших водних об’єктів – реалізація природоохоронних заходів для покращення стану ґрунтів і водойм, зниження рівня забруднення та збереження гідрологічного режиму.
  3. Будівництво та реконструкція систем водопостачання та водовідведення – модернізація мереж для забезпечення якісної питної води, ефективного очищення стічних вод і зменшення негативного впливу на довкілля.

Реалізація цієї операційної цілі сприятиме поліпшенню екологічного стану громади, збереженню природних багатств, забезпеченню населення чистою водою та створенню здорового і комфортного середовища для життя.

 

 

 

ПЛАН ЗАХОДІВ з реалізації стратегії Корнинської сільської ради на 2025–2027 роки

 

Програми місцевого розвитку (в тому числі, які реалізуються через проєкти)*

всього

Кошти бюджету громади

Кошти державного бюджету

Інші джерела

Разом

2025

2026

2027

Разом

2025

2026

2027

Разом

2025

2026

2027

Проєкти місцевого розвитку

Стратегічна ціль 1. Економічна стабільність та інфраструктурний  розвиток

1

Розробка комплексного плану просторового розвитку території Корнинської сільської територіальної громади

8000

3000

 

1000

2000

 

 

 

 

5000

 

2000

3000

2

Будівництво системи опровіщення (облаштування місцевої автоматизованої системи оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області

2861,613

861,613

 

861,613

 

2000

 

2000

 

 

 

 

 

3

Капітальний ремонт автомобільної дороги О181509 Корнин - Загороща на ділянці км 3+100 - км4+700, Рівненського району

25264,29

5264,29

 

 

5264,29

20000

 

 

20000

 

 

 

 

4

Капітальний ремонт покриття вул. Садова на ділянці пк 0+00 пк6+55 в с Корнин Рівненського району Рівненської області

3793,086

3793,086

 

3793,086

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

Капітальний ремонт покриття вул.Квітнева в с.Корнин Рівненського району

149,7845

149,7845

 

149,7845

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

Капітальний ремонт покриття вул.Красногірська  в с.Колоденка Рівненського району

4282,277

4282,277

 

 

4282,277

 

 

 

 

 

 

 

 

7

Капітальний ремонт покриття вул. Січових Стрільців в с.Колоденка Рівненського району

865,996

865,996

 

 

865,996

 

 

 

 

 

 

 

 

8

Капітальний ремонт покриття вул. Набережна в с.Тайкури на ділянці від вул. Незалежності до вул. Б.Хмельницького Рівненського району Рівненської області

1611,85

1611,85

 

1611,85

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

Капітальний ремонт покриття вул. Б.Хмельницького в с.Тайкури Рівненського району

2467,736

2467,736

 

 

2467,736

 

 

 

 

 

 

 

 

10

Капітальний ремонт ділянки покриття вул. Новодвірська в  с.Колоденка Рівненського району

1610,702

1610,702

 

1610,702

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

Капітальний ремонт ділянки покриття вул. Молодіжна в  с.Корнин Рівненського району

1341,214

1341,214

 

 

1341,214

 

 

 

 

 

 

 

 

12

Реконструкція мереж вуличного освітлення на вул. Тракторна в с.Корнин Рівненського району

766,735

766,735

 

 

766,735

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом

53015,284

26015,28

0

9027,035

16988,25

22000

0

2000

20000

5000

0

2000

3000

 Стратегічна ціль 2. Підвищення рівня соціального розвитку населення

13

Капітальний ремонт будівлі початкової школи Тайкурської гімназії Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (підсилення зовнішніх стін, заміна покрівлі) за адресою: вул.Шкільна, 1А, с.Тайкури, Рівненський район, Рівненська область»

2564,854

564,854

 

564,854

 

2000

 

2000

 

 

 

 

 

14

Капітальний ремонт (покрівлі, заміна вікон, оздоблення фасаду) будинку культури  по вул. Центральна 41Б в с.Корнин, Рівненського району , Рівненської області.

4481,657

481,657

 

 

481,657

4000

 

 

4000

 

 

 

 

15

Капітальний ремонт приміщень будинку культури у с.Корнин

30000

10000

 

5000

5000

 

 

 

 

20000

 

10000

10000

16

Літня естрада

1000

500

 

500

 

 

 

 

 

500

 

500

 

17

Капітальний ремонт Загорощанського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) на вул. Шевченка, 13 в с. Загороща Рівненського району Рівненської області (утеплення фасаду) у т.ч. коригування проектно-кошторисної документації

1120,794

1120,794

 

 

1120,794

 

 

 

 

 

 

 

 

18

Будівництво дитячого дошкільного закладу по вул. Свободи, 14 в с.Колоденка Рівненського району

115677,45

15677,45

 

10000

5677,45

100000

 

50000

50000

 

 

 

 

19

Створення дитячого майданчика у ЗДО с.Корнин

200

100

 

100

 

 

 

 

 

100

 

100

 

20

Створення інклюзивно-ресурсної кімнати у ЗДО с.Корнин

180

100

 

100

 

 

 

 

 

80

 

80

 

21

Мотокрос в с.Корнин

80

40

 

20

20

 

 

 

 

40

 

20

20

 

Разом

155304,75

28584,76

0

16284,85

12299,9

106000

0

52000

54000

20720

0

10700

10020

 Стратегічна ціль 3. Екологічна стійкість

22

Встановлення сонячних панелей на даху приміщення Корнинського ліцею

1900,45

200,45

 

100

100,45

 

 

 

 

1700

 

700

1000

23

База відпочинку біля Колоденського ставу

4000

400

 

100

300

 

 

 

 

3600

 

1600

2000

24

Пляж у с.Корнин

300

300

 

300

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

Левкове джерело

100

 

 

 

 

 

 

 

 

100

 

 

100

26

Лісова галявина

450

100

 

100

 

 

 

 

 

350

 

350

 

27

Ландшафтний дизайн шкільного подвір’я Тайкурської гімназії

3000

300

 

300

 

 

 

 

 

2700

 

2700

 

28

Облаштування парку відпочинку в с.Тайкури.

2000

1000

 

500

500

 

 

 

 

1000

 

500

500

29

Облаштування паркової зони у с.Колоденка

500

250

 

50

200

 

 

 

 

250

 

 

250

 

Разом

12250,45

2550,45

0

1450

1100,45

0

0

0

0

9700

0

5850

3850

 

Всього

220570,48

57150,49

0

26761,89

30388,6

128000

0

54000

74000

35420

0

18550

16870

                                 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.2. Стратегічна програма 1. «Економічна стабільність та інфраструктурний розвиток» та території впливу

 

Завдання

Назва проєкту

Територія впливу

Напрям 1.1. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

1

 

1.1.1.

Розробка комплексного плану просторового розвитку теритоії Корнинської сільської територіальної громади

Корнинська громада

Напрям 1.2. Створення безпечних і комфортних умов для життя

2

1.2.1.

Будівництво системи опровіщення (облаштування місцевої автоматизованої системи оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області

Корнинська громада

3

1.2.3.

Капітальний ремонт автомобільної дороги О181509 Корнин -Загороща на ділянці км 3+100 -км4+700, Рівненського району

Корнинська громада

4

Капітальний ремонт покриття вул. Садова на ділянці пк 0+00 пк6+55 в с Корнин Рівненського району Рівненської області

с. Коринин

5

Капітальний ремонт покриття вул. Квітнева в с.Корнин Рівненського району

с. Коринин

6

Капітальний ремонт покриття вул. Красногірська в с.Колоденка Рівненського району

с.Колоденка

7

Капітальний ремонт покриття вул. Січових Стрільців в с.Колоденка Рівненського району

с.Колоденка

8

Реконструкція мереж вуличного освітлення на вул. Тракторна в с.Корнин Рівненського району

с.Корнин

9

Капітальний ремонт покриття вул. Набережна в с.Тайкури на ділянці від вул. Незалежності до вул. Б.Хмельницького Рівненського райорун Рівненської області

с.Тайкури

10

Капітальний ремонт покриття вул. Б.Хмельницького в с.Тайкури Рівненського району

с.Тайкури

11

Капітальний ремонт ділянки покриття вул. Новодвірська в с.Колоденка Рівненського району

с.Колоденка

12

Капітальний ремонт ділянки покриття вул. Молодіжна в с.Корнин Рівненського району

с.Корнин

 

Таблиця 5.3. Стратегічна програма 2. «Підвищення рівня соціального розвитку населення» та території впливу

 

Завдання

Назва проєкту

Територія впливу

Напрям 2.1. Створення  умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

13

2.1.4.

Капітальний ремонт будівлі початкової школи Тайкурської гімназії Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (підсилення зовнішніх стін, заміна покрівлі) за адресою: вул.Шкільна, 1А, с.Тайкури, Рівненський район, Рівненська область»

с.Тайкури

14

Капітальний ремонт (покрівлі, заміна вікон, оздоблення фасаду) будинку культури  по вул. Центральна 41Б в с.Корнин, Рівненського району , Рівненської області.

с.Корнин

15

Капітальний ремонт приміщень будинку культури у с.Корнин

с.Корнин

16

Літня естрада

с.Корнин

 

17

Капітальний ремонт Загорощанського дошкільного навчального закладу (дитячий садок) на вул. Шевченка, 13 в с. Загороща Рівненського району Рівненської області (утеплення фасаду) у т.ч. коригування проектно–кошторисної документації

 

с. Загороща

18

Будівництво дитячого дошкільного закладу по вул. Свободи, 14 в с.Колоденка Рівненського району

с.Колоденка

Напрям 2.2. Створення умов для здорового та активного способу життя

19

2.2.1.

Створення дитячого майданчика у ЗДО с.Корнин

с.Корнин

20

Створення інклюзивно–ресурсної кімнати у ЗДО с.Корнин

с.Корнин

21

Мотокрос в с.Корнин

с.Корнин

 

 

 

 

Таблиця 5.4. Стратегічна програма 3. «Екологічна стійкість» та території впливу

Завдання

Назва проєкту

Територія впливу

Напрям 3.1. Раціональне використання природних ресурсів та енергоефективність

22

 

3.1.2.

Встановлення сонячних панелей на даху приміщення Корнинського ліцею

Корнинська громада

Напрям 3.3. Збереження та відновлення природних екосистем,охорона водних ресурсів

89

3.3.1.

База відпочинку біля Колоденського ставу

с.Колоденка

 

 

Пляж у с.Корнин

с.Корнин

 

 

Левкове джерело

Корнинська громада

 

 

Лісова галявина

Корнинська громада

 

 

Ландшафтний дизайн шкільного подвір’я Тайкурської гімназії

с.Тайкури

 

 

Облаштування парку відпочинку в с.Тайкури.

с.Тайкури

 

 

Облаштування паркової зони у с.Колоденка

с.Колоденка

 

 

5.2. Аналіз відповідності положень Стратегії регіональній стратегії розвитку та Державній стратегії регіонального розвитку України

 

Система стратегічного планування в Україні базується на координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівнях.

Державна стратегія регіонального розвитку на 2021–2027 роки є основним планувальним документом для реалізації секторальних стратегій розвитку, координації державної політики у різних сферах, досягнення ефективності використання державних ресурсів у територіальних громадах та регіонах в інтересах людини, єдності держави, сталого розвитку історичних населених місць та збереження традиційного характеру історичного середовища, збереження навколишнього природного середовища та сталого використання природних ресурсів для нинішнього та майбутніх поколінь українців. Дана Стратегія розроблена відповідно до Цілей сталого розвитку України до 2030 року, затверджених Указом Президента України від 30.09.2019 № 722.

При розробці Стратегії розвитку Корнинської сільської територіальної громади на період до 2027 року враховані ключові аспекти Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки.

Стратегічні напрямки розвитку Корнинської громади також сформовані відповідно до стратегічних цілей Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року, яка базується на аналізі результатів соціально–економічного розвитку області, розумінні актуальних проблем розвитку регіону, районів та територіальних громад. Комплексна система заходів повинна забезпечити розвиток людського капіталу, досягнення високої якості життя та економічного зростання на основі раціонального використання природних ресурсів екологічно невиснажливої, інноваційно орієнтованої промисловості на засадах смарт– спеціалізації, підвищенні продуктивності агропромислового сектору. Враховуючи їх, Рівненська область у перспективі має зберегти статус індустріально–аграрного регіону з розвиненою дорожньо–транспортною логістичною інфраструктурою а також соціально– культурного, освітнього центру.

Реалізація Стратегії розвитку Корнинської сільської територіальної громади на період до 2027 року сприятиме виконанню Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки та Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року.

Аналіз відповідності стратегічних та оперативних цілей Стратегії розвитку Корнинської сільської територіальної громади на період до 2027 року Державній стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки проведено у додатку 1.

Аналіз відповідності стратегічних та оперативних цілей Стратегії розвитку Корнинської сільської територіальної громади на період до 2027 року Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року проведено у додатку 2.

 

РОЗДІЛ 6. ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ, ОЦІНЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

 

Процеси реалізації, моніторингу та оцінювання є складовими єдиного стратегічного планувального циклу.

Оцінювання – визначення результатів впливу реалізації Стратегії на розвиток територіальної громади, досягнення запланованих результатів та врахування їх у наступному планувальному циклі.

Реалізація Стратегії включає розроблення та затвердження Плану заходів, формування бюджету з урахуванням цілей, визначених у Стратегії, реалізацію місцевих програм розвитку, проектів та заходів, моніторинг досягнення цілей та їх коригування у разі необхідності. Реалізація стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконавчого комітету ради, бізнесом, громадським активом та мешканцями, що ставить перед керівництвом громади питання раціонального управління цим доволі складним процесом.

Система впровадження Стратегії має два рівні: політичний та технічний. Політичний рівень забезпечує особисто сільський голова, виконавчий комітет, депутатський корпус. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти Робочої групи з управління реалізацією та моніторингу Стратегії, пропозиції щодо внесення змін до Стратегії та її оновлення. Корнинська сільська рада для досягнення цілей та виконання завдань Стратегії приймає рішення щодо внесення змін до неї на підставі пропозицій сільського голови.

Технічний рівень впровадження виконують відповідальні за досягнення завдань Стратегії структурні підрозділи Корнинської сільської ради та комунальні установи Корнинської сільської ради.

З метою покращення ефективності їх роботи та координації дій щодо реалізації Стратегії розпорядженням Корнинського сільського голови утворюється   Робоча група з управління реалізацією Стратегії та моніторингу як постійно діючий консультативно–дорадчий орган (далі – Робоча група).

Робочу групу очолює Корнинський сільський голова. Склад Робочої групи визначається розпорядженням Корнинського сільського голови. До її складу входять особи, які представляють найважливіших учасників процесу планування й реалізації Стратегії: керівники структурних підрозділів сільської ради ради та комунальних підприємств, відповідальні за виконання завдань Стратегії, інші представники сільської ради, представники бізнесу, установ, організацій, громадських організацій, активні мешканці, зокрема ті, що брали участь у її розробці.

Робоча група збирається не рідше одного разу на півріччя (в січні, під час оцінки реалізації Стратегії в минулому році, і в липні, під час збору пропозицій проєктів для подальшої реалізації Стратегії) та виконує наступні функції:

  • координує дії структурних підрозділів, комунальних установ сільської ради, старост старостинських округів, органів державної влади, підприємств та установ в процесі реалізації Стратегії, проєктів місцевого розвитку, заходів місцевих та регіональних програм;
  • здійснює підготовку щорічних звітів про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії;
  • здійснює підготовку піврічних звітів про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії;
  • готує пропозиції щодо внесення змін (актуалізації) Стратегії.

За організацію роботи Робочої групи, збір і аналіз інформації про стан виконання Стратегії, збір і аналіз інформації про стан досягнення індикаторів Плану заходів, узагальнення інформації для формування звітів про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії, про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії, а також формування пропозицій щодо внесення змін (актуалізації) Стратегії відповідає структурний підрозділ Корнинської сільської ради – відділ архітектури, будівництва, інвестицій, комунальної власності та земельних відносин.

План заходів з реалізації Стратегії розвитку територіальної громади на період до 2027 року розробляється строком на три роки (на 2025 – 2027 роки), з урахуванням пріоритетів, що визначені Державною стратегією регіонального розвитку України та відповідною регіональною стратегією розвитку та складається із організаційних заходів і проектів місцевого (регіонального) розвитку, місцевих програм розвитку, відповідно до завдань, основою для яких є стратегічні та оперативні цілі, визначені Стратегією розвитку громади на період до 2027 року.

Проєкт Плану заходів подається на затвердження Корнинській сільської раді одночасно з проектом Стратегії або не пізніше ніж через 3 місяці після затвердження Стратегії.

Підготовка Плану заходів, контроль за станом та строками виконання здійснюється виконавчим комітетом Корнинської сільської ради, а контроль за цільовим використанням коштів – головними розпорядниками коштів.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії та Плану заходів здійснюється за рахунок:

  • коштів бюджету територіальної громади;
  • коштів державного бюджету, в тому числі міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;
  • коштів обласного (районного) бюджету;
  • коштів, які надходять до бюджетів в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
  • інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

 

Моніторинг реалізації Стратегії

 

Для відстеження та аналізу динаміки і структурних змін, що відбуваються у громаді відповідно до визначених у Стратегії стратегічних, оперативних цілей та завдань проводиться моніторинг реалізації Стратегії та Плану заходів. Моніторинг є сукупністю заходів із обліку, збору, аналізу та узагальнення інформації про стан реалізації Стратегії та Плану заходів.

Результати моніторингу є основою для висновків про необхідність внесення змін (актуалізації) Стратегії та стимулювання її реалізації.

Моніторинг впровадження Стратегії здійснюється щорічно на основі аналізу кількісних та якісних індикаторів, що демонструють рівень виконання стратегічних, оперативних цілей та завдань, зокрема шляхом порівняння базових (на початок реалізації Стратегії), прогнозованих проміжних (станом на конкретний період) і фактичних значень показників.

Система показників (індикаторів) для моніторингу реалізації Стратегії розвитку Корнинської сільської територіальної громади на період до 2030 року подана у Додатку 3.

Звіт про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії готує Робоча група, узагальнення та формування його тексту здійснює секретар Корнинської сільської ради. Голова Робочої групи (Корнинський сільський голова) в термін не пізніше одного місяця після закінчення звітного періоду представляє його на розгляд сесії Корнинської сільської ради. Повний текст звіту підлягає обов’язковому розміщенню на офіційному веб–сайті Корнинської сільської ради

Звіт про результати проведення моніторингу реалізації Стратегії включає узагальнену таблицю у формі згідно додатку 12 до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 №265, та висновки у вигляді аналітичної довідки.

Моніторинг виконання Плану заходів з реалізації Стратегії здійснюється двічі на рік на основі відстеження виконання визначених індикаторів результативності впровадження кожного проєкту місцевого розвитку.

Звіт про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії включає узагальнену таблицю у формі згідно додатку 13 до Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації

Звіти про результати проведення моніторингу Плану заходів з реалізації Стратегії за перше півріччя та за рік готує Робоча група, узагальнення та формування їх тексту здійснює секретар  Корнинської сільської ради. Голова Робочої групи (Корнинський сільський голова) в термін не пізніше одного місяця після закінчення звітного періоду представляє їх на розгляд сесії Корнинської сільської ради. Крім того, звіти оприлюднюються на офіційному вебсайті Корнинської сільської ради.

Оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів проводиться після завершення строку їх реалізації на основі даних звітів проведеного моніторингу та є необхідним етапом для отримання інформації стосовно досягнення очікуваних результатів, їх впливу на стан соціально–економічного розвитку територіальної громади та інформації щодо сталості змін з метою прийняття в подальшому необхідних управлінських рішень та необхідних коригувань.

На основі здійснення оцінювання складається заключний звіт.

Оцінювання може бути внутрішнім (проводиться виконавцями Стратегії) та зовнішнім (проводиться залученими експертами).

Звіти про оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів готує Робоча група, узагальнення та формування їх тексту здійснює – заступник голови з питань діяльності виконавчого комітету. Голова Робочої групи (Корнинський сільський голова) в термін не пізніше трьох місяців після закінчення періоду реалізації Стратегії та Плану заходів представляє їх на розгляд сесії Корнинської сільської ради. Крім того, заключні звіти про оцінювання результатів реалізації Стратегії та Плану заходів оприлюднюються на офіційному вебсайті громади та/або у місцевих засобах масової інформації.

 

Додаток 1

АНАЛІЗ ВІДПОВІДНОСТІ

положень Стратегії Корнинської сільської територіальної громади Державній стратегії регіонального розвитку України

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічні та оперативні цілі

1. Економічна стабільність та інфраструктурний розвиток

 

1.1. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

1.2. Створення безпечних і комфортних умов для життя

2. Підвищення рівня соціального розвитку населення

2.1. Створення умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

2.2. Створення умов для здорового та активного способу життя

2.3. Розвиток управління та громадської участі життя

3. Екологічна стійкість

3.1. Раціональне використання природних ресурсів та енергоефективність

3.2. Розвиток системи управління твердими побутовими відходами

3.3.3. Будівництво та реконструкція систем водопостачання та водовідведення

Стратегічна ціль 1. Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 1.1. Стимулювання центрів економічного розвитку (агломерації, міста)

 

 

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 1.2. Збереження навколишнього природного середовища та стале використання природних ресурсів, посилення можливостей розвитку територій, які потребують державної підтримки (макро– та мікрорівень)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

+

 

+

Оперативна ціль 1.3. Створення умов для реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях в український простір

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 1.4. Розвиток інфраструктури та цифрова трансформація регіонів

 

 

 

 

 

 

 

++

 

 

 

 

Оперативна ціль 1.5. Формування єдиного освітнього, інформаційного, культурного простору в межах всієї території України”

 

 

 

 

 

++

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 1.6. Ефективне використання економічного потенціалу культурної спадщини для сталого розвитку громад

 

 

 

 

 

 

++

 

 

 

 

 

 

Стратегічна     ціль     2.     Підвищення     рівня конкурентоспроможності регіонів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна    ціль    2.1.    Розвиток    людського капіталу

 

 

 

 

 

++

 

+

 

+

 

 

 

 

Оперативна ціль 2.2. Сприяння розвитку підприємництва, підтримка інтернаціоналізації бізнесу у секторі малого та середнього підприємництва

 

 

++

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 2.3. Підвищення інвестиційної привабливості територій, підтримка залучення

інвестицій

 

 

 

++

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 2.4. Сприяння впровадженню інновацій та зростанню технологічного рівня регіональної економіки, підтримка інноваційних підприємств та стартапів

 

 

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 2.5. Сталий розвиток промисловості

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна   ціль 3. Розбудова ефективного багаторівневого врядування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3.1. Формування ефективного місцевого самоврядування та органів державної влади на новій територіальній основі” на засадах нового адміністративно–територіального устрою України

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3.2. Формування горизонтальної та вертикальної координації державних секторальних політик та державної регіональної політики

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3.3 Побудова системи ефективного публічного інвес–тування на всіх рівнях врядування

 

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3.4. Розбудова потенціалу суб’єктів державної регіональної політики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3.5. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія домашньому насильству та дискримінації

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

Оперативна ціль 3.6. Розбудова системи інформаційно–аналітичного забезпечення та розвиток управлінських навичок для прийняття рішень, що базуються на об’єктивних даних та просторовому плануванні

 

+

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

*У клітинках зазначається ступінь зв’язку окремих цілей відмічається як «++» (сильний зв’язок) або «+» (опосередкований зв’язок).

 

Додаток 2

АНАЛІЗ ВІДПОВІДНОСТІ

положень Стратегії Корнинської сільської територіальної громади  Стратегії розвитку Рівненської оласті

Стратегічні та оперативні цілі

1. Економічна стабільність та інфраструктурний розвиток

1.1. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

1.2. Створення безпечних і комфортних умов для життя

2. Підвищення рівня соціального розвитку населення

2.1. Створення умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

2.2. Створення умов для здорового та активного способу життя

2.3. Розвиток управління та громадської участі життя

3. Екологічна стійкість

3.1. Раціональне використання природних ресурсів та енергоефективність

3.2. Розвиток системи управління твердими побутовими відходами

 3.3.3. Будівництво та реконструкція систем водопостачання та водовідведення

Стратегічна ціль 1. Розвиток конкурентної економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативнаціль1.1.Підтримка високотехно–логічних виробництв та наукових досліджень

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 1.2. Створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу

  

++

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 1.3. Стимулювання залучення інвестицій

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль 2. Збалансований розвиток територій області

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 2.1. Забезпечення розвитку інфраструктури територій

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 2.2.   Стимулювання економічної активності в громадах

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

Стратегічн капіталу ціль 3.Розвиток людського

 

 

 

 

++

+

 

 

 

 

 

Оперативна ціль 3.1. Підвищення обізнаності та соціальної активності населення

 

 

 

 

 

 

 

++

 

 

 

 

Оперативна ціль 3.2. Забезпечення рівних можливостей для самореалізації та належних умов для проживання

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

*У клітинках зазначається ступінь зв’язку окремих цілей відмічається як «++» (сильний зв’язок) або «+» (опосередкований зв’язок)

 

Додаток 3

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ

для моніторингу реалізації Стратегії

 

Стратегічна ціль

Оперативна ціль

Показник

Одиниця вимірювання

Базове значення

Проміжне значення

Цільове значення

Джерело даних

1. Економічна стабільність та інфраструктурний розвиток

 

1.1. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

ФОП

МСБ

 

кількість

ФОП=497

МСБ

 

510

 

530

Дані ОМС

1.2. Створення безпечних і комфортних умов для життя

 

Кількість відремонтованих доріг

в рік

 

 

км

 

 

3

6

Дані ОМС

2. Підвищення рівня соціального розвитку населення

 

2.1. Створення умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

Кошти, витрачені на  ремонт

 

тис. грн.

1500

3000

4000

Дані ОМС

2.2. Створення умов для здорового та активного способу життя

Кошти, витрачені на  ремонт

 

тис. грн.

500

500

700

Дані ОМС

2.3. Розвиток управління та громадської участі

Кількість цифрових сервісів

шт

 

 

 

 

3. Екологічна стійкість

3.1. Раціональне використання природних ресурсів та енергоефективність

Потужність відновлювальної енергетики

Квт год

0

0

1 Мвт

Дані ОМС

3.2. Розвиток системи управління твердими побутовими відходами

Кількість встанвле-них кон-тейнерів

шт

30

39

42

Дані ОМС

3.3. Збереження та відновлення природних екосистем, охорона водних ресурсів

Площа створених рекреаційних зон

га

0

2

4

Дані ОМС

3. Екологічно чиста громада

3.1. Організація

системи поводження

із твердими

побутовими

відходами

Кількість

населених

пунктів

охоплених

збором сміття

 

2

2

4

Дані ОМС

 

одиниць

 

 

 

3.2. Сприяння розвитку туризму

Кількість туристичних маршрутів

 

одиниць

0

1

1

Дані ОМС

3.3. Благоустрій

населених пунктів

громади

Кількість

створених

скверів у

населених

пунктах

 

0

1

2

Дані ОМС

 

одиниць

 

 

 

Додаток 4

ПЕРЕЛІК

проектів місцевого (регіонального) розвитку Плану заходів на 2025 рік з реалізації Стратегії Корнинської сільської територіальної громади на 2025–2027 роки

 

 

 

Оперативна ціль, на досягнення якої спрямований проект

 

 

Завдання Стратегії

 

Назва проекту місцевого

(регіонального) розвитку*

Період реалізації проекту місцевого (регіональног о) розвитку

 

 

Виконавці (в разі визначення)

 

Індикатори (показники)

результативност і

 

 

 

1.

1.1. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

1.1.3. Розвиток земельних відносин

Розробка комплексного плану просторового розвитку теритоії Корнинської сільської територіальної громади

2026–2027

 

Розроблений план просторового розвитку

 

2.

1.2. Створення безпечних і комфортних умов для життя

1.2.1. Забезпечення потреб підрозділів сил безпеки та оборони

Будівництво системи опровіщення (облаштування місцевої автоматизованої системи оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області

2026

 

Система оповіщення

3.

1.2.3. Поліпшення дорожньо–транспортної інфраструктури

 

Реконструкція мереж вуличного освітлення на вул. Тракторна в с.Корнин Рівненського району

2026

 

Мережа вуличного освітлення

4.

2.1. Ство–рення умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

2.1.4. Підвищення якості освітніх послуг

 

Капітальний ремонт будівлі початкової школи Тайкурської гімназії Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (підсилення зовнішніх стін, заміна покрівлі) за адресою: вул. Шкільна, 1А, с.Тайкури, Рівненський район, Рівненська область»

2026

 

Замінена покрівля гімназіі

 

2.2. Створення умов для здорового та активного способу життя

2.2.1. Розвиток спортивної, публічної та туристичної інфраструктури

 

Створення дитячого майданчика у ЗДО с.Корнин

2026

 

Дитячий майданчик

 

3.1. Раціональне використання природних ресурсів та енергоефективність

3.1.2. Підтримка переходу на відновлювальні та ресурсозберігаючі джерела енергії

Встановлення сонячних панелей на даху приміщення Корнинського ліцею

2026–2027

 

Сонячні панелі

 

3.3. Збереження та відновлення природних екосистем, охорона водних ресурсів

3.3.1. Озеленення територій, створення парків, алей, лісосмуг

 

Облаштування парку відпочинку в с.Тайкури.

2026–2027

 

Парк відпочинку

 

* для проектів місцевого (регіонального) розвитку, які реалізуються, зазначається “реалізація триває”.

 

Додаток 5

ПЕРЕЛІК

місцевих програм розвитку, що спрямовані на реалізацію

Стратегії Корнинської сільської територіальної громади на 2025–2027 роки

 

 

 

 

Оперативна ціль, на досягнення якої спрямована програма

 

Назва програми місцевого розвитку*

 

Період реалізації

 

Відповідальний за виконання (реалізацію)

 

 

1

1.1. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

Програма підтримки молоді на 2026–2028 роки

 

2026–2028

 

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту  Корнинської сільської ради

 

 

2

1.2.  Створення безпечних і комфортних умов для життя

Програма «Безпечна громада» Корнинської сільської ради на 2026–2029 роки

 

2026–2029

 

 

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту  Корнинської сільської ради

 

3

2.1. Створення умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

 

Програма розвитку освіти Корнинської сільської ради на 2025–2026 роки

2025–2026

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту  Корнинської сільської ради

 

4

2.1. Створення умов для надання освітніх, медичних та соціальних послуг

Програма оздоровлення та відпочинку дітей на 2026–2028 роки

2026–2028

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту  Корнинської сільської ради

 

5

2.2. Створення умов для здорового та активного способу життя

Програма розвитку фізичної культури і спорту Корнинської сільської ради на 2025–2026 роки

2025–2026

Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту  Корнинської сільської ради

 

 

6

2.3. Розвиток управління та громадської участі

 Про Програму інформатизації Корнинської сільської ради на 2025–2027роки

 

2025–2027

 

Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Корнинської сільської ради

 

 

 

7

3.1. Раціональне використання природних ресурсів та енергоефективність

Програма відшкодування відсотків за кредитами, залученими фізичними особами для впровадження енергозберігаючих заходів на території Корнинської сільської ради, на 2024 – 2029 роки

2024–2026

 Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Корнинської сільської ради

 

 

8

3.2. Розвиток системи управління твердими побутовими відходами

 Програма поводження з твердими побутовими відходами на території Корнинської сільської ради на 2022–2026 роки

 

 

2022–2026

 

9

3.3. Збереження та відновлення природних екосистем, охорона водних ресурсів

 Програма охорони навколишнього природного середовища Корнинської сільської ради на 2025–2027 роки

2025–2027

Відділ архітектури, будівництва, інвестицій, комунальної власності та земельних відносин

 

 

Код для вставки на сайт

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь